“Жид! Жид!”, – кричали діти

Одного разу якийсь єврейський кравець мав нерозсудливість відкрити крамницю в місті, де євреїв не любили, та ще й на головній вулиці. Щоб вижити його, зграя хлопчаків кожен день збиралася біля дверей крамниці і кричала: «Жид! Жид!»

Після кількох безсонних ночей кравець все-таки вигадав, як позбутися настирливої ​​дітвори. Наступного разу, коли зграя заглянула в його крамницю, він заявив, що відтепер кожному, хто буде називати його жидом, буде давати по монеті. Після чого роздав всім по 10 пенсів.

Задоволені новою можливістю отримати гроші, хлопчаки наступного дня знову заглянули до кравця, волаючи: «Жид! Жид!». А той, посміхаючись, дав їм по п’ять пенсів, кажучи, що сьогодні у нього немає більше. Довелося їм задовольнятися і цим, адже п’ять пенсів – це все-таки п’ять пенсів.

На наступний день кравець дав тільки по одному пенсу, знову кажучи, що у нього немає більше грошей. Хлопчаки були обурені. Коли кравець сказав, що вони можуть взяти гроші або віддати назад, хлопці повернули монетки, кажучи, що тільки божевільний міг подумати, що вони будуть називати його жидом лише за один пенс.