Приїжджає до провінційного міста єврей і поселяється в найкращому готелі. Господар особисто вітає нового, добре одягненого постояльця. Він читає анкету, яку той заповнив, і в графі “Рід занять” з подивом виявляє слово: “Цицер”. Так і не второпавши, що це значить, господар намагається в розмові з’ясувати, що ж це за професія.
– Для мене велика честь, що Ви зупинилися в моєму готелі. Людям вашої професії, напевно, багато де доводиться бувати?
– Так, їжджу я багато.
– Професія, значить, у Вас цікава?
– Дуже цікава.
– І, думаю, добре годує?
– Так, заробляю я непогано.
– Ніяк не вдається господареві витягти у приїжджого, чим же той займається. Нарешті, зібравшись з духом, він вирішує запитати:
– Вибачте мене, пане, я знаю, це велика прогалина в моїй освіті … Але оскільки у мене ніколи ще не зупинявся ні один цицер…
– Ви не знаєте, що таке цицер?
– Не знаю.
– Все дуже просто: я супроводжую одного цадика і, кожного разу, коли він робить дива, я стою поруч і кажу: ц-ц-ц-ц.
