Ці документи в цифровому форматі роками чекають сотні людей, яким потрібно підтвердити своє походження
Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» разом із Державним архівом Києва оцифровує архівні книги РАГСів 1925-1936 років. Робота ведеться в рамках проєкту «Імена». На ці документи вже довгий час чекають люди, яким необхідно підтвердити своє походження або встановити факт родинних зв’язків. На даний момент оцифровано вже більше 20 тисяч документів за 1925-1926 роки.
Усього в архіві більше 600 книг РАГСів, які містять записи про народження, смерть, шлюб, зміну прізвищ.
«Матеріалів РАГСів того часу надзвичайно багато, ми обробляємо їх частинами, за роками, – розповіла керівниця проєкту «Імена» Анна Фурман. – Ці документи у цифровому форматі зараз у попиті, люди шукають їх з конкретною метою – дізнатися щось про своїх предків, підтвердити єврейство або іншу національність для еміграції, скласти родовід, провести генеалогічне дослідження».
Директор Державного архіву Києва Олександр Панченко підтвердив, що люди – і письмово, і особисто – часто звертаються до архіву за цими документами. «Шукають своє коріння, підтвердження спорідненості, національності, наприклад, у разі, якщо потрібно поховати людину поруч з родичами», – розповів він.
За його словами, архіву складно оцифрувати документи самотужки. «Записи РАГСів надходять до нас в архів на зберігання і для загального користування через 75 років. На жаль, зараз у нас недостатньо місця у сховищі, тому у нас зберігаються документи тільки по 1936 рік, – зазначив Панченко. – Записи з 1919 по 1923 роки ми відцифрували самі, але у нас є певні проблеми з сайтом, тому поки що ці скани можна знайти лише в електронній базі у нашій читальній залі».
Незабаром оцифрований архів книг РАГСів буде доступний на новій онлайн-платформі Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр», яка буде запущена у вересні.
Нагадаємо, нещодавно в рамках проєкту «Імена» відцифрували більше 140 тисяч документів засекречених картотек періоду нацистської окупації Києва. Цією роботою Меморіальний центр «Бабин Яр» підтримує державну політику відцифрування архівів.
Проект «Імена» був започаткований Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» для того, щоб відновити максимально повну інформацію про загиблих в Бабиному Яру та їхніх родичів, а також про людей, які жили в той час у Києві. Ще одна його мета – порівняти склад населення Києва в період окупації, а також до війни та в післявоєнні роки.
Фото: Запис про народження з книги РАГСу 1925 року.
