29 вересня 2020 року, в день пам’яті трагедії в Бабиному Яру, пішла в інші світи 95-річна Праведниця народів світу Софія Григорівна Ярова (Бойко).
Софія Бойко зі своєю подругою Галиною Вайнтроп під керівництвом своєї мами Єфросинії Трохимівни Бойко брали участь у порятунку приречених на смерть людей.
Їхніми найближчими сусідами була сім’я Липницьких, яка складалася з чотирьох осіб. Як тільки німці вторглися на територію Радянського Союзу в червні 1941 року, Липницького призвали до лав Червоної Армії, і незабаром він загинув в бою. Його дружина Тетяна з дітьми, 12-ти річної Марою і чотирирічним Аркадієм, вирішила евакуюватися на схід.
Вони не встигли виїхати досить далеко, як німці повністю окупували область, і їм довелося повернутися до Києва. На початку вересня 1942 року Єфросинія Бойко дізналася від знайомої, що Липницькі повернулися в місто і проживають у цієї жінки в будинку.
Єфросинія і Софія пішли провідати своїх колишніх сусідів, і ті розповіли, що повернулися до Києва, оскільки їм здалося, що в місті більше можливостей вижити. Єфросинія і Софія залишили їжу для Липницьких. В ту ж ніч, незважаючи на комендантську годину, Тетяна Липницька з дітьми опинилися на порозі будинку Бойко. Виявилося, що зять знайомих Бойко наказав їм вигнати єврейську родину з дому. Протягом п’яти днів вони ховалися в будинку у Бойка, а потім Софія відвезла їх до Василькова, в будинок своєї тітки. Звідти за допомогою дядька Софії Липницький перебралися в село Ксаверівка, де їх прийняли за біженців та їм вдалося знайти роботу, незважаючи на відсутність документів. Після звільнення Липницькі повернулися до Києва.
Незадовго до звільнення Києва 25 жовтня 1943 вранці Софію разом з мамою і братом за відмову покинути місто заарештували. Три есесівця вели їх на розстріл у Бабин Яр, але членам сім’ї Бойко вдалося врятуватися. Тієї ж ночі, скориставшись метушнею, вони пішли з Києва в батьківське село Рославичі, де 7 листопада вони були звільнені від окупації Червоною армією.
7 вересня 1997 року ізраїльський Інститут Катастрофи і героїзму Яд Вашем присвоїв Софії Яровій почесне звання “Праведник народів світу”.