«Світлана Алексієвич – видатна письменниця, яка в складній радянській і пострадянській реальності «хотіла зрозуміти, скільки людини в людині і як цю людину в людині захистити». Цього хочемо і ми, ініціатори та учасники проекту Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» – дослідити, задокументувати, зберегти переповідання, осмислити та увічнити пам’ять жертв Голокосту. Віримо, що Світлана зробить значний внесок у розвиток проекту і вітаємо її ентузіазм і бажання приєднатися до нашої команди, для нас це велика честь», – відзначив Голова Наглядової ради Натан Щаранський. «Незалежна Україна робить серйозні кроки на шляху до того, щоб вивчити і зробити важливі висновки зі свого історичного минулого. Важко переоцінити роль Світлани Алексієвич у підтримці таких зусиль на міжнародному рівні».
Макс Яковер – киянин, який створив чимало успішних проектів та змін у місті. Остання його роль – керівник інноваційного парку UNIT.City, якому передував проект з оновлення і трансформації ВДНГ, а також – добре відомий у місті креативний простір «Часопис».
«Цей проект триватиме довше за наші життя. Ми створюємо його не лише для тих, хто живе сьогодні, а й тих, хто народиться після нас. Ми побудуємо новітній музей і ряд наукових інституцій, які передаватимуть досвід подій того часу і місця, створюватимуть міцний імунітет проти хвороб людства, що зрештою призвели до трагічних подій у Бабиному Яру. Ми би хотіли, щоб мільйони людей приїжджали до Києва відвідати Бабин Яр», – зазначив Макс Яковер.
Художнє керівництво проектом здійснюватиме Ілля Хржановський. Його робота над природою тоталітарного комуністичного режиму під час зйомок кінопроекту «Дау» тривала багато років у Харкові та Києві. Зараз з цим проектом знайомляться в Парижі та Лондоні.
«Від імені Наглядової ради хочу привітати Іллю Хржановського в нашому проекті. Ми раді, що настільки видатний і талановитий режисер, зі світовим ім’ям і великою кількістю нагород очолить художню частину Меморіального центру», – повідомив Натан Щаранський, Голова Наглядової ради.
«Багато років я займаюся колективною та індивідуальною травмою людини всередині тоталітарного режиму. У проекті «Дау» – це травма тоталітарного радянського режиму, в проекті «Бабин Яр» – травма нацизму. Моя мама з родиною в 1941 році втекли з Вінничини від Голокосту. Тому їх не вбили і у мене була можливість народитися. Мені боляче думати про масові вбивства євреїв під час Другої світової війни, боляче читати свідчення очевидців. Я хочу застосувати всі свої знання, щоб відвідувачі Бабиного Яру змогли прожити історію трагедії як свою власну. Щоб ця історія у майбутньому ніколи не повторилася», – зазначив Ілля Хржановський.
