У Києві збудують Меморіал Голокосту: представлена концепція меморіалізації Бабиного Яру

Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» представив художню концепцію Меморіалу та результати роботи за 2020 рік. Концепція була презентована 14 січня Наглядовій Раді та 21 січня Громадській раді Меморіального центру.

Під час презентації Наглядовій раді сайт і сервери Меморіального центру зазнали потужної хакерської атаки, через що ми були змушені тимчасово закрити наш онлайн-архів.

Над художньою концепцією працювала міжнародна група авторів. До її складу увійшли визнані в світі та Україні архітектори, історики, музейні куратори, художники, дослідники Голокосту. Такий міждисциплінарний підхід дозволив комплексно підійти до меморіалізації всієї території Бабиного Яру.

Згідно з концепцією, майбутній Меморіальний комплекс буде включати в себе:

Музей трагедії Бабиного Яру 1941-1943;

Музей Голокосту в Україні та Східній Європі; 

Музей історії забуття трагедії Бабиного Яру;

Музей історії місця та Куренівської трагедії;

Інсталяцію, присвячену жертвам трагедії; 

Простір для молитви, до складу якого увійдуть синагога, церква, мечеть та неконфесійний простір;

Освітній та науковий центр, майданчик для дискусій;

Медіатека, бібліотека, архів і колекції;

Освітньо-ігровий простір для дітей;

 Центр реабілітації наслідків психологічної травми. 

У 2021 році до 80-х роковин трагедії Бабиного Яру планується зведення синагоги, а також відкриття експозиційної зони. Синагога – перший об’єкт, який буде зведено в рамках концепції вже цієї весни. Її автором виступив всесвітньо відомий архітектор Мануель Герц, який спроєктував унікальну синагогу у Майнці, професор Базельського університету. 

«Трагедія Голокосту, зокрема, трагедія Бабиного Яру, відбулась 80 років тому. Сьогодні йде покоління останніх свідків трагедії. Зовсім скоро зникне прямий зв’язок часу, майбутнє покоління втратить можливість зрозуміти, пізнати, а найголовніше, відчути, що ж відбулось 80 років тому. Наше завдання – перетворити це з абстракції на щось живе, на щось емоційно впливове, на щось, що здатне викликати співчуття, почуття любові до ближнього, почуття сорому за людство, яке допустило це, почуття ніжності та біль втрати цілого світу. Наша ціль – створити такий простір, який зробить історію Бабиного Яру близькою, актуальною для будь-якої людини, незалежно від нації, статі, віку та релігії», – коментує Ілля Хржановський, художній керівник Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр».

Детальніше з концепцією та складом її авторів можна ознайомитися тут.

Повне відео засідання Наглядової ради з презентацією концепції та підсумками 2020 року можна подивитися тут.

Концепція була підтримана членами Наглядової ради та отримала позитивні відгуки від членів Громадської Ради.

«Презентована концепція дуже цікава і вражає. Вона демонструє, наскільки цей музей та освітній центр буде і якісним, і в той же час не таким, як багато інших центрів Голокосту, таким, що заповнює цей інформаційний вакуум, який є зараз у всіх дослідженнях Голокосту», – резюмував після презентації голова Наглядової ради Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» Натан Щаранський

Враження від проведеної командою Меморіального центру роботи висловила членкиня Наглядової ради, болгарська політична діячка і дипломатка, генеральна директорка ЮНЕСКО (2009-2017 рр.) Ірина Бокова. «Вражають різні аспекти. І інноваційні шляхи, і в той же час наявність тут такої емоційної складової, – зазначила вона. – Потрібно це зберегти. З досвіду попередньої роботи, в тому числі, у ЮНЕСКО, скажу, що не дуже легко утримати пам’ять навіть тоді, коли є такі місця пам’яті. Команда йде в правильному напрямку».

«Ми побачили інноваційний підхід та високу якість. Центр може, не повторюючи інші центри світу, стати чимось абсолютно новим. Таким, що дозволить глибше показати цю трагедію, знайти спільну мову із молодим поколінням, – зазначив член Наглядової ради Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр», президент Польщі (1995-2005) Александр Квасневський. – Дуже добре, що у команді працюють представники кількох поколінь, тому що вони можуть обмінюватися різними поглядами та відчуттями. Знайти мову для просвіти молоді не просто, адже пройшло вже чи не 80 років, залишилось мало свідків трагедії Бабиного Яру. Тому то і важливо створити таку цікаву концепцію, місце просвітництва та спілкування з молодими людьми. Я думаю, що команді Меморіального центру це вдасться».

«Я також відзначу роботу команди, – наголосив член Наглядової ради Меморіального центру, музикант, політик і громадський діяч Святослав Вакарчук. – Але хочу наголосити на двох важливих моментах. Вони є в концепції, та я хочу зауважити, що їх потрібно утримати, щоб вони стали невід’ємною частиною майбутнього музею. Передусім, потрібно зробити так, щоб контекст трагедії у Бабиному Яру і сам музей стали частиною світової історичної картини. Водночас має бути і дещо протилежне. Ми повинні бути впевнені, що цей музей буде унікальним. Знаходячись в самому серці України, в нашій столиці, він буде відображати українську частину історії Голокосту, Другої світової війни, історію землі, на якій ми живемо. Поєднання цих речей – світового контексту і національного контексту – буде успішним».

«Маємо багато моментів для роздумів. Після презентації стали зрозумілі принципи роботи архітекторів, принципи, на яких базуватиметься майбутня архітектурна концепція, – зазначила членкиня Громадської ради Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр», директорка департаменту культури КМДА Діана Попова. – Багато у презентації йшлося про момент саме фізичного втілення того, що буде. Ми поки що побачили тільки Синагогу. І це здорово, думаю, це вразить. В будь-якому разі ми будемо переосмислювати долі усіх загиблих у Бабиному Яру, не тільки євреїв. Але трагедія Бабиного Яру почалася з трагедії єврейського народу. І втілення концепції, мабуть, треба починати з цього».

Діана Попова також наголосила, що вражена освітніми проєктами, представленими Меморіальним центром. В цьому її підтримав член Громадської ради, актор, режисер, заслужений артист АР Крим Ахтем Сейтаблаєв. «Це фантастичне рішення залучити школярів до співтворчості, до досліджень. Врешті-решт, до гуманістичного напрямку, коли людина, сама досліджуючи, беручи участь, створюючи цю пам’ять, знайомиться із трагічною історією людства, аналізує, робить висновки і зможе стати тією дорослою людиною, яка ніколи цього не допустить», – зазначив він.

Ще одна членкиня Громадської ради, співзасновниця благодійного фонду «Таблеточки» Ольга Кудиненко відзначила комплексність підходу та довготривалість проєктів. «Завдяки тому, що це буде йти кількома етапами, до цього будуть залучені чимало людей, ці люди будуть замислюватися про те, що відбулося. Це така підтримка колективної пам’яті. Концепція не залишає тебе байдужим ані на секунду. Я повністю з вами», – сказала вона.

За роботу команді авторів концепції подякував член Громадської ради, композитор, народний артист, голова Релігійного об’єднання громад прогресивного іудаїзму України Олександр Злотник. «Це дуже хороша різнопланова робота, до якої долучені гідні люди, – наголосив він. – Звісно, треба пам’ятати, що у Бабиному Яру були вбиті не лише євреї. Але водночас треба акцентувати увагу на тому, що лише євреї та роми це ті, хто були знищені не тому, що мали відношення до влади чи за боротьбу з фашистами, а тому, що були євреями і ромами. В цьому колосальна трагедія. Звісно, Бабин Яр це трагедія для всього людства, для всіх національностей. Але для єврейського народу передусім».

***

Склад авторів художньої концепції:

Нік Аксель – куратор, архітектурний критик, редактор журналу e-flux Architecture і керівник відділу архітектурного дизайну Академії Герріта Рітвельда в Амстердамі.

Роберт Ян Ван Пельт – голландський письменник і історик архітектури, професор Університету Ватерлоо і дослідник Голокосту. Доктор Роберт Ян Ван Пелт один з провідних світових експертів з історії Освенцима. Лауреат Єврейської премії.

Трой Конрад Террієн – головний куратор архітектурних і цифрових ініціатив в Музеї Гуггенхайма, професор архітектури Колумбійського університету.

Інес Вайцман – професорка теорії архітектури, керівниця докторської програми з архітектури в Королівському коледжі мистецтв. Директорка Інституту історії і теорії архітектури і планування Інституту Баугауз і директорка Центру документальної архітектури (CDA) Університету Баугауз у Веймарі.

Адріан Гардере – французький дизайнер і музеограф, проєктував музеї: Лувр-Ленс на півночі Франції (2012), Музей ісламського мистецтва в Каїрі, Єгипет (2010), Музей Ага Хана, Торонто (2013), майбутній Музей римської старовини в Нарбонне, Франція.

Барбара Хольцер – архітекторка, професорка архітектурної школи імені Петера Беренса в Дюссельдорфі. Відомі роботи: Національний меморіал Голокосту Бухенвальда у Веймарі, Військовий історичний музей в Дрездені. І багато спільних робіт з Даніелем Лібескіндом: Єврейський музей Берліна і Музей Фелікса Нуссбаума або Сучасний єврейський музей в Сан-Франциско.

Мартін Дін – PhD з історії, Квінс-коледж, Кембридж, Англія. Науковий співробітник Центру передових досліджень Голокосту в Меморіальному музеї Голокосту США, працював істориком у відділі військових злочинів поліції Метрополітен, Скотланд-Ярд.

Мануель Герц – професор Базельського університету, архітектор синагоги в Майнці, займається трансформацією синагоги в Кельні, будує велику лікарню в Сенегалі і реалізує кілька проєктів у Європі та за її межами.

Сергій Лозниця – український режисер, лауреат Канського кінофестивалю, лауреат Державної премії України ім. Олександра Довженка. Отримав численні міжнародні нагороди, в тому числі, призи фестивалів в Карлових Варах, Лейпцигу, Оберхаузені, Кракові, Парижі, Мадриді, Торонто, Єрусалимі, Санкт-Петербурзі.

Ілля Хржановський – художній керівник Меморіального центру Голокосту «Бабин яр». Режисер, сценарист, культурний діяч. Лауреат та учасник багатьох міжнародних кінофестивалів, в тому числі, Берлінале. Член Європейської Академії кіномистецтва.

Руслан Кавацюк – заступник генерального директора Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр». Радник віце-прем’єр-міністра з питань європейської і євроатлантичної інтеграції (2016-2019 рр.), радник начальника Генерального штабу Збройних Сил України (2015-2017 рр.).

Марина Абрамович – художниця-перформансистка. Абрамович є лауреаткою премії «Золотий лев» Венеціанського бієнале. Професорка Вищої школи Більденде кунст у Брауншвайгу, Німеччина, засновниця Інституту Марини Абрамович (MAI).

В’ячеслав Мішиєв – доктор медичних наук, професор, заслужений лікар України, завідувач кафедри загальної, дитячої, судової психіатрії та наркології Національної медичної академії. Директор Територіального медичного об’єднання «ПСИХІАТРІЯ» у місті Києві.

Борис Беренфельд – професор біофізичних наук і теоретик Інтернет-освіти, спеціалізується на застосуванні технологій в освіті та інформаційно-довідковій педагогіці. Головний радник з освіти та технологій компанії BAM, президент і генеральний директор Міжнародної лабораторії інноваційних освітніх технологій (ILAET).

Анна Камишан директорка концептуальних розробок та дослідницьких проєктів Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр». Куратор мистецьких та архітектурних проєктів, зокрема, виставкового проєкту Трієнале в Мілані і Центру сучасного мистецтва «Ротор» в Граці, Австрія. Авторка інсталяції «Погляд у минуле» на проспекті Перемоги.

Максим Рохманійко – директор Центру просторових технологій. Архітектор і дослідник.

Ксенія Марченко – одна з директорів проєкту «ЯР Медіа» Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр».

Олег Шовенко -– директор проєкту «Бібліотека, колекція і видавництво» Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр».

Анна Фурман – директорка проєкту «Імена» Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр». Більше 10 років досвіду юридичної практики – міграційне право, різні соціальні та громадські єврейські проєкти.

Олексій Макухін – виконавчий директор Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр».  З 2015 по 2018 рр. радник Міністра оборони України з питань суспільних комунікацій. Бренд-менеджер «Білайн Україна», «1+1» і «Армія FM».

Даша Джуромська – адміністративна директорка Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр».

Макс Яковер – генеральний директор Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр». Заснувник першого київського коворкінгу «Часопис», колишній директор з розвитку ВДНГ (2014-2016), колишній CEO UNIT.City (2016-2019).

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.