16 січня 2020 року Посол Держави Ізраїль в Україні Джоель Ліон, Головний рабин Києва рав Йонатан Маркович разом з народними депутатами та представниками єврейських громадських організацій вшанували пам’ять загиблих в усьому світі та зокрема в Україні під час Голокосту. Захід відбувся у Верховній Раді України.
Відбулося урочисте запалення свічок, у якому взяли участь голова Всеукраїнської асоціації євреїв — колишніх в’язнів гетто і нацистських концтаборів Борис Забарко, Головний рабин Києва рав Йонатан Маркович, Посол Держави Ізраїль в Україні Джоель Ліон, Почесний консул Держави Ізраїль в західному регіоні України Олег Вишняков та інші. Рав Маркович прочитав поминальну молитву.
Присутні взяли участь у всесвітній інформаційній кампанії #WeRemember, присвяченій вшануванню пам’яті жертв Шоа.
Наводимо цілком виступ Посла Держави Ізраїль за цьому меморіальному заході.
«Я дуже зворушений сьогодні. Глибоко зворушений тим, що сьогодні вперше Верховна Рада відзначає Міжнародний день пам’яті Голокосту. 27 січня 1945 року був звільнений табір смерті Аушвіц. Український фронт Красної Армії звільнив табір і побачив в’язнів – людей, які смогли вибратись з пекла. Але це не вся історія.
Тому що не всі шість мільйонів євреїв були вбиті в таборах. 2,5 млн євреїв були вбиті на територіях колишнього Радянського Союзу. Серед них – півтора мільйона, лише уявіть, півтора мільйона чоловіків, жінок і дітей загинули тут, на території України.
Среди них – мого прадіда, його дружину, його сина, жінку сина і їхніх дітей. Усі вони були вбиті в Каменець-Подольському. Застрелені немецкими кулями, але витягнули їх зі своїх домів венгри та українці. Поліцаї та колаборанти.
Я завжди висловлююсь проти антисемітизму, і впевнений, що я правий, як нащадок тих, хто пережив Голокост. Моя мама пережила Голокост у Франції, мій дід воював партизаном у Франції. Так, вони вижили, вони не потрапили в точне число загиблих. Але за кожним числом стоїть людина, сім’я, будинок, життя, яке у них забрали.
Лише уявіть: хтось заходить у ваш будинок, забирає вас на вулицю і вбиває вас – закінчує ваше життя. Не тільки ваше – вашої сім’ї, ваших дітей, ваших родичів. Знищення – ось що що нацистська Німеччина хотіла зробити з єврейським народом. Знищити єврейську націю! Но знаєте, посмта єврейського народу – це бути зараз тут. Будьте тут! Для того, щоб носити зірку Давида з гордістю, синю, а не жовту, як нас змушували.
Уряд України робить велику роботу. У цьому році менше антисемітизму. Але він добре замаскований. Знаєте, звідки я знаю? У нас є сторінка посольства у Фейсбуці. Я можу читати коментарі людей. Ми бачимо, як вони нас називають. Латентний антисемітизм! Треба ще більше зробити в галузі освіти людей, щоб всі розуміли: євреї в Україні – це частина народу, частина історії і частина країни.
Я емоційний, я завжди емоційний, коли йдеться про Голокост, про Шоа, про антисемітизм. Тому що антисемітизм – не-єврейська проблема, це проблема суспільства, в якому живуть євреї.
Робіть більше! Не тільки констатуйте антисемітизм. Ми хотіли б побачити цих людейу суді. Ми хочемо побачити людей, які намалювали свастики на пам’ятнику Шолом-Алехему в центрі Києва, в суді. Ось чого ми вимагаємо.
Це не так багато! Просвіщайте людей проти антисемітизму! Вчить людей жити разом! Я радий, що президент Зеленський їде в Ієрусалим на конференцію, присвячену 75 річниці визволення. Так, ми пам’ятаємо. Тому що, ті, хто не не пам’ятає, не має майбутнього».
