Еврейский сайт Украины

Відцифровано понад 140 тисяч засекречених документів часів окупації

241

Дослідники отримають доступ до даних, які проливають світло на події окупації Києва

Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» разом із Державним архівом Київської області відцифрували понад 140 тисяч матеріалів часів нацистської окупації Києва 1941-1943 років. Ці унікальні архіви, частина з яких довгий час була засекречена, в рамках проекту «Імена» будуть оприлюднені вперше.

Відцифровані документи (зокрема, Картотека трудових реєстраційних карток мешканців Києва та Картотека діячів культури та мистецтва Києва періоду окупації 1941-1943 років) незабаром з’являться на онлайн-платформі сайту Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр», яка буде презентована восени, а також на сайті Державного архіву Київської області.

Як розповіла керівниця проекту «Імена» Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» Анна Фурман, процес відцифровування документів був трудомістким. «Потрібно було кожну картку взяти, відсканувати, повернути назад. А це документи різних форматів, деякі з них складні, – пояснила вона. – Тепер дослідники, вчені, усі зацікавлені особи зможуть розширити рівень експертності в генеалогії, дізнатися якусь нову інформацію про своїх родичів».

«Ці документи окупаційної влади на території Києва періоду Другої світової війни були зібрані архівістами після вигнання нацистів з міста, – розповіла директорка Державного архіву Київської області Соф’я Каменєва. – Тут документи, що створювали під час діяльності органів німецької окупаційної влади: Київської міської управи, районних у місті Києві управ, районних та сільських управ на території Київщини, Київського та Білоцерківського гебітскомісаріатів тощо».

Майже всі документи окупаційної влади, які надійшли на зберігання до архіву, розповіла Каменєва, були несистематизовані та протягом багатьох років засекречені радянською владою. Доступ до них був заборонений. Лише із набуттям Україною незалежності вони надійшли на загальне зберігання.

«Однак частина з них містила персоналізовану інформацію, – зазначила директорка архіву. – Це списки мешканців Києва, трудові реєстраційні картотеки, переліки діячів культури та мистецтв, які проживають на території міста, списки абонентів Київської електромережі. Тобто доступ до цих документів був обмежений. І от через 75 років вони у вільному доступі».

За її словами, ці архіви мають величезний інформаційний потенціал.

«Відкриття цих документів дозволить суспільству вивчати документальну базу, заповнювати «білі плями» в історії», – наголосила Каменєва.

Проект «Імена» був започаткований Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» для того, щоб відновити максимально повну інформацію про загиблих в Бабиному Яру та їхніх родичів, а також про людей, які жили в той час у Києві. Ще одна його мета – порівняти склад населення Києва в період окупації, а також до війни та в післявоєнні роки.

Exit mobile version