- Головна культурна подія цієї осені — фестиваль ізраїльського кіно з російськими субтитрами
- Одна забута могила або декілька слів про Емануїла Мандельштама.
- Які християнські свята співпадають з єврейськими і чому
- Походження єврейських прізвищ
- Інвестування в криптовалюту через криптобіржу: переваги та недоліки
Перша навчальна виставка меморіалу Яд Вашем українською мовою стала доступною для шкіл та університетів
Навчальна виставка «По велінню серця. Аспекти спасіння на окупованих радянських територіях в роки Голокосту» розповідає про тих, хто під час Другої світової війни рятував євреїв, зокрема в окупованій Україні, Білорусі та Литві. Вона створена Національним меморіалом катастрофи й героїзму Яд Вашем (Єрусалим, Ізраїль) та вперше перекладена українською мовою Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр». Відтепер українські освітні та музейні установи можуть безкоштовно отримати матеріали виставки.
Презентація виставки відбулася 11 вересня у Києві за участі Фредеріка Драчинського, координатора освітніх програм проєкту «Генезис» у Міжнародній школі вивчення Голокосту (Яд Вашем), та Антона Дробовича, керівника освітніх програм Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр». Також Фредерік Драчинський провів заняття по виставці у двох київських школах – спеціалізованій школі №43 «Грааль» та навчально-виховному комплексі №299.
Понад 2 500 українців відзначені званням «Праведник народів світу», яке присвоює Яд Вашем за порятунок євреїв під час Голокосту. І це лише частина всіх випадків порятунку євреїв в Україні. За словами Фредеріка Драчинського, історії спасіння дуже популярні та потрібні. Водночас він наголошує: не слід забувати, що на одного врятованого припадали тисячі загиблих, а на одного рятівника — десятки вбивць і тисячі тих, хто залишався осторонь.
Виставка «По велінню серця» охоплює значно ширші аспекти спасіння, ніж розповідь про праведників народів світу. Вона також розповідає про:
– людей, які намагалися врятувати євреїв, але з різних причин не отримали звання праведника;
– порятунок завдяки евакуації чи призову до Червоної армії. Більшість євреїв з окупованих радянських територій, які вижили, врятувалися саме в такий спосіб;
– мотиви й особистості тих, хто допомагав євреям. Вони настільки різні, що неможливо вивести загальний портрет рятівника.
«Виставка була створена російською мовою, але ми хотіли розширити можливості її використання в сучасних умовах і тому були раді пропозиції перекласти її українською. Наше партнерство з Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр», який здійснив цей переклад, було дуже доречним. Це наш перший досвід перекладу цієї виставки на іншу мову. Й судячи з усього, ці зусилля вже дають результат», — говорить Фредерік Драчинський.
«Це не просто виставка, а сучасний навчальний комплекс, в якому усе побудовано довкола діалогу. Саме завдяки цьому її цільова аудиторія доволі широка й охоплює як дітей старшого шкільного віку, так і студентів університетів», – пояснює цінність виставки для освітнього процесу Антон Дробович.
Переклад виставки українською мовою робить її доступною для використання у загальноосвітніх школах та закладах вищої освіти. Будь-яка освітня чи музейна установа може безкоштовно отримати матеріали виставки двома шляхами:
– написати до Міжнародної школи вивчення Голокосту (Яд Вашем) за електронною адресою: YadVashem.Obrazovanie@yadvashem.org.il та зазначити в листі, якою мовою ви хочете отримати матеріали;
– написати Меморіальному центру Голокосту «Бабин Яр» за електронною адресою: education@babynyar.org.
У відповідь на запит вам надішлють електронний варіант виставки та методичний посібник із користування нею. Виставку можна надрукувати на стендах ролл-ап чи панелях ПВХ — обирайте більш зручний формат для вашої установи.
Сторінка виставки на сайті Яд Вашем
У разі виникнення запитань звертайтеся до Анни Марії Басаурі Зюзіної — (044) 233 66 17.
Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» (BYHMC) — некомерційна освітня організація, мета якої гідно вшанувати пам’ять жертв трагедії Бабиного Яру, збудувавши інноваційний меморіальний центр у Києві, та сприяти гуманізації людства через збереження та вивчення історії Голокосту.