Праведники народів Світу з Житомирщини

Праведники народів Світу з Житомирщини

В Бердичеві та Житомирі напередодні Другої світової мешкали чисельні єврейські громади. Після початку війни вони стали ще більшими: тисячам євреїв довелося тікати на схід, щоб врятуватися від переслідувань нацистів. Однак вже на початку липня 1941 року обидва міста опинися в німецькій окупації. Репресії проти євреїв почалися одразу. Спершу нацисти примусово переселили їх в гетто, а потім знищили. 3 листопада 1941-го року відбувся розстріл останніх мешканців Бердичівського гетто. Лише кільком вдалося врятуватися. Валентина Коваленко з села…

Read More

Презентація проєктів команди Меморіалу Голокосту «Бабин Яр»

Презентація проєктів команди Меморіалу Голокосту «Бабин Яр»

Вашій увазі пропонується відео і повний текст засідання Наглядової ради Меморіалу Голокосту «Бабин Яр». Благодійний фонд «Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» уперше оприлюднює повне відео засідання своєї Наглядової ради. До вашої уваги всі деталі: внутрішні презентації, цифри бюджетів, нові проєкти з Сергієм Лозницею, Центром просторових технологій, дослідницькі та наукові розробки команди. Це дискусія за участі нового члена Ради Леоніда Кравчука, Алєксандра Квасьнєвського, Віталія Кличка, Святослава Вакарчука, Натана Щаранського, Віктора Пінчука, Ірини Бокової та інших членів…

Read More

Мар’ян Бєленький. Дві страховки

Мар’ян Бєленький. Дві страховки

Коли будуть єврейські свята – по радіо не оголошували. Але моя бабуся Берта Абрамівна завжди знала про це заздалегідь і випікала два медових пироги – лекаха – світлий і темний.Вона нарізала їх на шматочки і розкладувала по тарілкам. На кожній – два шматочки – світлий і темний.Оті тарілки вона розносила по сусідам.Це операція називалася таємним іноземним словом “шалахмонес”. Це я тепер, після 30 років життя у Ізраїлі я знаю, що “шалахмонес” це – “мішлуах манот”…

Read More

Смілива Шпрінца та її звірі

Смілива Шпрінца та її звірі

Про що розповів лише один надгробок Єврейські надгробки-мацеви від кінця XVII-го та до початку ХІХ століть славляться вишуканим декором та красивими барельєфами, що несуть багатюще смислове навантаження. Суть у тому, що юдаїзм суворо забороняє зображувати людей. Тому, аби показати небіжчика, його чесноти та певні особливості (професію, родовід тощо) різьбярі вдавалися до алегорій чи певних символів. Наприклад, надгробки коенів завше прикрашали зображенням рук, складених у вигляді «благословення коенів», а на мацевах левітів традиційно вирізблювали глек для…

Read More