Єврейське диво: 5 бізнес-принципів з книги «Країна стартапів»

Ден Сенор та Сол Синґер розповідають, як створити економічний оазис посеред пустелі.

Автор книги Ден Сенор – політичний консультант та колишній радник із питань зовнішньої політики Іраку. Разом із журналістом Солом Синґером у 2009 році вони написали книгу «Країна Стартапів: історія ізраїльського економічного дива», що стала бестселером The New York Times та була перекладена 30 мовами світу. «Країна стартапів» – історія про унікальну підприємницьку культуру Ізраїлю, який всупереч війнам та несприятливим умовам зміг стати однією із найінноваційніших країн світу.

K.Fund Media обрав з книги п’ять принципів, які допомагають ізраїльським підприємцям досягати успіху.

1

Нова Кремнієва долина

«Чому все це відбувається в Ізраїлі? Я ніколи не бачив стільки хаосу та інновацій у одному місці»,– цитують автори книги віце-президента NBC Universal. Вони стверджують, що Ізраїль сьогодні – натхненник майже усіх винаходів Кремнієвої долини. Це відбувається завдяки тому, що «країна стартапів» продукує  найбільшу  кількість свіжих ідей та рішень у світі, на відміну від США, де часто «грішать» вторинними ідеями. Темп впровадження інновацій не сповільнюється навіть у часи глобальних економічних спадів. Так, після Ліванської війни 2006 року Ізраїль відвідали Уоррен Баффет та Білл Гейтс. Останній сказав, що інновації, які здійснюються в Ізраїлі, мають критичне значення для майбутнього технологічного бізнесу.

2

Нахабство – друге щастя

Слово «хуцпа» з ідиш перекладається як нахабство, безсоромна зухвалість та неймовірна відвага. Принципом хуцпи ізраїльтяни користуються у повсякденному житті. Клерки можуть ставити під сумнів те, що робить міністр, а солдат може сперечатись з генералом. Цей принцип поширений і у бізнес-сфері. Наприклад, простий інженер Роні Фрідман із підрозділу Intel-Ізраїль зміг переконати компанію робити чипи з низьким енергоспоживанням, що суперечило тогочасній стратегії компанії, та, у підсумку, створило революцію у комп’ютерній сфері. Ізраїльтяни знають, що настирливість – це норма, а стриманість – ризик залишитись позаду.

3

Помилка? Нестрашно

З дитинства ізраїльтян не хвалять за хороші оцінки, але і не ставлять на них хрест, якщо результати не виправдали очікувань. Автори книги вважають, що успіх ізраїльських стартапів багато в чому завдячує вмінню спокійно сприймати поразки. Більшість із місцевих підприємців знають, що будь-яка невдача – це досвід. Такі висновки підтверджують і дослідження Гарвардського університету: бізнесмени, що зазнали невдачі, мають більше шансів на успішний проект порівняно з новачками.

4

Армійський вишкіл

Служба у ізраїльській армії ЦАГАЛ виховує вміння швидко приймати рішення. «Ізраїльський лейтенант має більший простір для прийняття командних рішень, ніж лейтенант будь-якої іншої армії у світі»,–  розповідає історик Міхаель Орен. Автори пишуть, що у ізраїльській армії 20-річні хлопці вже мають підлеглих і знають, що таке відповідальність. Свої знання та армійський вишкіл вони застосовують і для роботи. При прийомі на роботі в Ізраїлі запитують не де ви вчились, а де служили. ЦАГАЛ – це такий собі ізраїльський аналог Гарварда або Прінстона.

5

Хто не ризикує, той не розвивається

Ізраїльтяни вміють ризикувати. Проекти, що на перший погляд є нездійсненними, втілюються саме у цій країні. Наприклад, в Ізраїлі завдяки новітнім технологіям вдалось висадити ліс посеред пустелі, та навіть почати вирощувати і експортувати помідори до інших країн. Венчурний капіталіст Ерель Марґаліта вважає, що ізраїльтяни – це народ, який не думає про втрати, а сфокусований на нових здобутках.

Автор: Андрій Фарисей

Leave a Comment

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.