Походження єврейських прізвищ

На початок дев’ятнадцятого століття у євреїв Росії не було прізвищ, і вони використовували лише імена та прізвища. Тому походження єврейських прізвищ датується саме початком XIX століття. Ще Г. Державін у своєму “Мнінні” рекомендував додавати до їх імен російські прізвища типу Замисловатий, Дикий або Промисловий – для зручної їх переписи та для ведення судових справ. Єврейський комітет вирішив не нав’язувати силою російські прізвища, але саму ідею прийняв і узаконив її в “Положенні” 1804 року. З цього моменту і почали з’являтися прізвища у євреїв Росії, хоча багато хто ще деякі роки залишалися безпрізвісними.

Коени та левити: походження єврейських прізвищ

Дві особливі групи прізвищ походять від слів “коен” та “леві”. У давнину коени – нащадки першосвященика Аарона по чоловічій лінії – служили у Єрусалимському Храмі, а левити допомагали їм під час цих служб. Після зруйнування Храму і до цього часу коени та левити виконують особливу роль у синагогах під час молитви, і у багатьох з них століттями зберігалися додатки до імен – “коен” та “леві”. Ці додатки перетворилися, зрозуміло, на їх прізвища.

Від “коена” походять прізвища – Коган, Каган, Каганович, Каганський, Кагановський, Кон, Кун, Коганер, Коганзон. Від “леві” – Левін, Левітан, Левітанський, Левіт, Левітас, Левітин, Левінзон, Левич, Левицький, Левітман.

Походження єврейських прізвищ: іврит крізь століття

Дуже багато єврейських прізвищ сформувалися від жіночих імен на івриті. Від імені Браха – у перекладі з івриту “благословення” – походять прізвища Брухіс, Брохес, Брошкін. Двора – “бджола” – породила Дворіна, Дворкіна, Двойреса, Деборина. Від імені Малка – “цариця” – пішли Малкіни, Малкеси та Малкови. Нехама – “утішення” – дала нам Нехамкіна, Нехамкеса, Нехумеса, а Рахель – “вівця” – Рахліна, Рахленко, Рохліна. Від імені Рівка – “телка”, “м’яка” – пішли по світу Рівкіни, Рівліни, Рівічі, Рівінсони та Рівмани. Від імені Тамар – “пальма” – Тамарини, Тамаркіни, Тумаркіни, Теміни та Темкіни, а від імені Ципора – “птах” – Ципіни, Ципкіни, Циперсони та Циперовичі.

Багато прізвищ формувалися від жіночих імен на ідиш.

Наприклад:

• Блюма дала Блюминых, Блюмкиных, Блюмовичей.
• Гинда — Гиндиных, Гиндисов, Генделевых, Гендиных.
• Від Гити походять Гитины, Гитовичі, Гутіни, Гительзони.
• Гольдин — від Голди.
• Зельдин — від Зельди.
• Фейгин — від Фейги.
• Фрейда дала Фрадкіна,
• Фрума — Фрумкина, а
• Шейна — Шейнина.

Також єврейські прізвища формувалися від жіночих імен, корінь яких треба шукати в німецькій, романських і слов’янських мовах.

Наприклад:

• Від Белли походили Бейлин, Бейлис і Белкин.
• Від Рози — Розин, Рейзен і Розенсон.
• Від Злати — Златин, Златкин, Златкес.
• Від Слави — Славин, Словин і Славкин.

Багато прізвищ також утворилися від професій їх перших власників.

Наприклад:

• Якщо жив у селі хтось Янкель за прізвиськом «шнайдер» — портник, то його так і записували в метричних книгах — Янкель Шнайдер, і всі його нащадки також ставали Шнайдерами, навіть якщо вони і не були портниками.

Корені цих прізвищ слід шукати в івриті, а також в мовах народів, серед яких жили євреї.

Маршак — це прізвище, яке походить від імені раввина Шломо Клюгера, який мешкав у Галичині. Воно шифрує його титул як “учителя нашого раббі Шломо Клюгера”. Це прізвище використовувалося для вказівки на родинне походження від цього раввіна.

Поет Самуїл Якович Маршак є нащадком раввіна сімнадцятого століття раббі Аарона Шмуеля Койдановера.