Минулого місяця у віці 97 років помер генерал-майор Елі Зеїра — один із найсуперечливіших керівників ізраїльської армії періоду війни Судного дня 1973 року. Як очільник військової розвідки, він до останнього блокував мобілізацію резервістів, навіть коли Єгипет і Сирія готувалися до масштабного нападу. Наслідком стала стратегічна несподіванка, яка дорого обійшлася Ізраїлю в перші години війни.
джерело: timesofisrael.com, переклад: jewish.org.ua
На початку кар’єри Зеїра вважали перспективним військовим. Він був ад’ютантом міністра оборони Моше Даяна, командував парашутною бригадою, а згодом працював військовим аташе у США. У 1972 році його призначили керівником військової розвідки — ключову посаду напередодні найбільшої війни з часів створення держави.
Навесні 1973 року з’явилися розвіддані про можливу атаку Єгипту. Даян і начальник Генштабу Давид Елазар почали підготовку армії, але Зеїра наполіг: арабські країни, мовляв, не готові до війни. Коли напад тоді не відбувся, його оцінки сприйняли як доказ професіоналізму. Це зміцнило його авторитет — і водночас самовпевненість.
Втім, уже після війни з’ясувалося, що він мав рацію з хибних причин. Президент Єгипту Анвар Садат справді планував наступ, але погодився відкласти його на прохання сирійського лідера Хафеза Асада, якому потрібен був час для переозброєння. Цей нюанс Зеїра проігнорував.
Наприкінці вересня 1973 року кількість ознак підготовки до війни стрімко зросла. Навіть король Йорданії Хусейн особисто попередив Ізраїль про спільний єгипетсько-сирійський напад. Попри це, Зеїра продовжував оцінювати ймовірність війни як «низьку» і не дозволив повноцінно задіяти спеціальну систему радіоперехоплення, створену саме для таких ситуацій.
Його позицію критикували як у Генштабі, так і в зовнішній розвідці. Голова «Моссаду» Цві Замір неодноразово застерігав, що розвідка ігнорує джерела та логіку противника. Військові командири на фронтах попереджали: у разі атаки наявних сил буде недостатньо. Зеїра залишався непохитним.
Вранці 6 жовтня 1973 року, за кілька годин до початку війни, військова розвідка знову заявила, що шанси на успішний напад противника мінімальні. За кілька годин армії Єгипту й Сирії перейшли в наступ.
Після війни спеціальна комісія визнала провал військової розвідки та рекомендувала усунути Зеїру з посади за «серйозні прорахунки». Попри це, він довгі роки намагався мінімізувати власну відповідальність і навіть пізніше розкрив журналістам особу ключового єгипетського агента Ізраїлю — крок, який багато хто вважає ще однією фатальною помилкою.
У своєму останньому інтерв’ю Зеїра визнав, що його дії напередодні війни Судного дня були «найбільшою помилкою життя».