Колишні харедим переживають ізоляцію та тривогу, як мігранти
джерело: jpost.com, переклад: jewish.org.ua
Люди, які залишають ультраортодоксальні єврейські громади, переживають відчуття ізоляції, втрати сенсу та тривогу, подібні до тих, з якими стикаються мігранти. Про це свідчить нове дослідження Університету Бен-Ґуріона в Негеві та Університету Кейс Вестерн Резерв, опубліковане в The International Journal for the Psychology of Religion.
Дослідники опитали 781 колишнього члена ультраортодоксальних громад в Ізраїлі, США, Канаді та Великій Британії. Результати показали, що вихід із жорстких, високорегламентованих релігійних груп є не просто зміною переконань, а повноцінним культурним переходом, який за масштабом можна порівняти з переїздом до іншої країни.
Колишні харедим часто втрачають соціальні мережі, чітко визначену ідентичність і відчуття життєвої мети. Це робить їх уразливими до депресії, тривожних розладів і екзистенційних криз. За словами доктора Йоссі Давида з Університету Бен-Ґуріона, вихід з ультраортодоксального юдаїзму може сприйматися як «міграція в чужу культуру», де потрібно опановувати нову соціальну мову та норми з нуля.
Дослідження також виявило, що час, який минув після виходу з громади, майже не зменшує складнощів адаптації. Навіть вихід разом із партнером або близькою людиною давав лише обмежений захисний ефект: рівень депресії дещо знижувався, але загальні труднощі втрати спільноти залишалися.
На думку дослідників, ключовим чинником успішної адаптації є відчуття належності. Як і мігранти, колишні члени закритих релігійних спільнот потребують «містків» до нового соціального середовища. Без структурованих можливостей для формування нових зв’язків і сенсів вони ризикують застрягти в стані тривалого психологічного напруження.
Водночас автори відзначають і приклади стійкості. Частина учасників змогла створити нові соціальні мережі через освіту, громадську діяльність або альтернативні спільноти. Цей процес вони порівнюють із формуванням гібридної ідентичності, характерної для багатьох мігрантів.
Дослідники вважають, що ці висновки актуальні не лише для юдаїзму. Вихід із будь-якої суворої релігійної системи — від мормонства до консервативного християнства — може супроводжуватися подібними культурними та психологічними викликами.
Автори закликають фахівців із психічного здоров’я, громадські організації та державні інституції розглядати релігійну дезафіліацію як серйозний соціальний перехід і пропонувати цільову підтримку в освіті, працевлаштуванні та інтеграції — так само, як це роблять для мігрантів.