Доісторичні зображення рослинних мотивів на кераміці з Леванту можуть свідчити про те, що люди володіли математичним і геометричним мисленням за тисячі років до появи письма. Про це йдеться у новому дослідженні вчених Єврейського університету в Єрусалимі.
джерело: timesofisrael.com, переклад: jewish.org.ua
Результати аналізу опубліковано 5 грудня у фаховому виданні Journal of World Prehistory. Автори дослідження — професор Йосеф Гарфінкель та дослідниця Сара Крулвіч — проаналізували сотні фрагментів кераміки галафської культури з Північної Месопотамії та північного Леванту, датованих приблизно 6200–5500 роками до н. е.
На черепках посуду вчені зафіксували зображення квітів, кущів, гілок і дерев, які демонструють чітку симетрію, повторюваність і геометричну впорядкованість. За словами дослідників, такі орнаменти відображають «розвинене розуміння просторового поділу задовго до появи записаних чисел».
«Ці візерунки показують, що математичне мислення виникло значно раніше за письмо», — зазначає Сара Крулвіч. — «Люди уявляли поділ простору, послідовність і баланс через мистецтво».
Науковці підкреслюють, що орнаменти на галафській кераміці часто побудовані на поділі кола на симетричні сегменти — 4, 8, 16 або 32 частини. На їхню думку, така числова структура не є випадковою, а свідчить про усвідомлене використання геометричних принципів.
На відміну від більш раннього доісторичного мистецтва, яке переважно зображувало людей і тварин, саме галафська культура вперше систематично й візуально складно ввела рослинний світ у художню традицію.
Дослідники задокументували рослинні мотиви з 29 археологічних пам’яток. Серед них — як натуралістичні, так і абстрактні зображення, що, за словами авторів, є результатом свідомого художнього вибору.
Вчені зазначають, що на кожній пам’ятці лише незначна частина фрагментів кераміки була прикрашена рослинними орнаментами, через що раніше їм не надавали належної уваги. Лише об’єднання матеріалів з різних розкопок дозволило усвідомити масштаб і значення цього явища.
За словами авторів, ці посудини є одним із найдавніших прикладів широкого використання рослинних мотивів у світовому мистецтві та найранішим — на Близькому Сході. Вони відображають когнітивні зміни, пов’язані з переходом до осілого сільського життя, а також зростання уваги до симетрії та естетики.
Зображення охоплюють широкий спектр рослин — від однорічних з двома листками та квіткою до дрібних чотирипелюсткових квітів, складних симетричних композицій і дерев із гілками, що рівномірно відходять від центрального стовбура. Така різноманітність, зазначають дослідники, свідчить про глибоке усвідомлення ботанічного світу та його форм.
Водночас на кераміці не виявлено зображень їстівних культур. Це, на думку авторів, означає, що вибір мотивів мав естетичний, а не господарський чи ритуальний характер. Квіти, додають вони, зазвичай викликають позитивні емоції, що могло зумовити їх популярність у доісторичному мистецтві.