Меморіал «Бабин Яр» представив плани на 2022 рік
Плани роботи на 2022 рік, а також звіт про діяльність за 2021-й представив Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр». Вони були презентовані Наглядовій раді Меморіального центру та Громадській раді.
У 2022 році Меморіальний центр відкриє перший музейний простір на території Бабиного Яру – Курган. Об’єкт спроєктувала архітектурна студія SUB (Берлін). «Цей проєкт буде центральною подією в наступному 2022 році. Ця подія стане завершенням презентації першої музейної черги, першої фази будівництва Меморіального центру, – підкреслив художній керівник Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» Ілля Хржановський. Ми створюємо перший музей, збудований на місці масових розстрілів. Бабин Яр – це один із найважливіших символів Голокосту. Бабин Яр – це сакральне місце, місце, де ми можемо вивчати різні трагічні аспекти поведінки людини. Місце, де ми можемо уявити, що трапилося колись, можемо зрозуміти, що відбувається зараз і розрізнити, що може статися завтра».
Курган відтворить історію трагедії Бабиного Яру за допомогою технології 3D-моделювання, розробленої Центром просторових технологій. Експозиційний простір музею буде зображувати урочище під час перших масових убивств 29–30 вересня 1941 року: ландшафт, довгу процесію людей, які йшли на розстріл; місця вбивств. Зовні музейний простір нагадуватиме кургани – традиційні для українських степів давні поховання у формі пагорбу із землі й каміння.
Мета Меморіального центру – створити на території Бабиного Яру найбільший меморіальний музейний ансамбль у Європі. Він включатиме близько десяти музеїв, а також серію артінсталяцій. Слідом за курганом у 2023 році буде зведено Музей історії забуття трагедії Бабиного Яру за часів СРСР.
Враження від майбутніх проєктів висловив голова Наглядової ради Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» Натан Щаранський. «Дуже знаменно те, що першим музеєм буде Курган, оскільки Бабин Яр – це передусім найбільший символ Голокосту, найбільша могила в історії Голокосту, і важливо показати, як цей злочин було здійснено. Те, що другим буде Музей історії забуття, теж дуже символічно, оскільки Бабин Яр – це символ спроб знищити пам’ять про Голокост. Дуже важливе питання, чому Радянська влада замість того, щоб зробити Голокост великою подією для підтримки своєї перемоги, раптом вирішила знищити пам’ять. Якщо в цьому музеї вдасться сказати, як почалася ця радянська політика знищення пам’яті про Голокост (буквально через 2 роки після самого Голокосту), це буде дуже цікаво».
Також серед основних завдань, які ставить Меморіальний центр на 2022 рік, – формування цілісного бачення меморіального комплексу та створення генерального плану.
«Генплан – дуже важливий крок. Він визначає модель розвитку на роки, на десятиліття. Ми плануємо організувати конкурс відкритих ідей, що стануть основою генплану, – розповів куратор Архітектурної ради Меморіального центру Голокосту Нік Аксель. Головна мета – розвивати максимально широкий спектр підходів та ідей, як концептуально оформити та структурувати територію Бабиного Яру. Ми плануємо провести конкурс у більш ніж 150 університетах і серед сотень архітекторів-професіоналів. До складу журі конкурсу ввійдуть члени Архітектурної ради Меморіального центру Голокосту, а також група зовнішніх консультантів, видатних професіоналів. За підсумками конкурсу ми плануємо тісно співпрацювати з окремими фахівцями та розвивати їхнє концептуальне бачення території. Подібний досвід у минулому був для нас дуже успішним. Саме в такий спосіб ми будуємо Курган і Музей історії забуття трагедії Бабиного Яру за часів СРСР».
У 2022 році Меморіал також ставить за мету посилити академічний напрям, співпрацюючи з цілою низкою українських істориків молодого покоління. Окреме місце займатиме дослідження гендерних аспектів Голокосту.
Наступного року Меморіальний центр розпочне стратегічне партнерство із французькою організацією «Яхад-Ін Унум», яка вже 20 років досліджує раніше не відомі місця розстрілів жертв Голокосту в Східній Європі. Спільно з міжнародним незалежним видавництвом De Gruyter (Берлін) Меморіал розпочне видавництво наукового журналу «Східноєвропейські дослідження Голокосту». У ньому публікуватимуться теоретичні й унікальні практичні дослідження з теми Голокосту й Другої світової війни.
У 2021 році Меморіальний центр Голокосту реалізував 36 проєктів. «Перед нами стояла основна стратегічна мета – перетворити Меморіал на стійку інституцію й зміцнити сприйняття фонду в статусі, без якого неможливе ні обговорення, ні реалізація будь-яких ініціатив щодо Голокосту. За останні два роки нам вдалося створити першу фазу меморіалу (яка складається з духовного простору – символічної синагоги «Місце для роздумів», Кристалічної стіни Марини Абрамович, пам’ятника Куренівській трагедії, інсталяції «Погляд у минуле») та разом з об’єктами 2020 року створює закінчене висловлювання. Очевидно, що це лише початок, покладений на території радіусом 300 метрів. Лише у 2021 році наші об’єкти відвідали майже 240 тисяч людей. Бабин Яр – більше не місце забуття», – наголосив генеральний директор Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» Макс Яковер.
У 2021 році Меморіальний центр став майданчиком для важливих заходів, дискусій і наукових конференцій, присвячених темі Голокосту. 6 жовтня у партнерстві з державою організували в урочищі офіційну церемонію до 80-х роковин трагедії Бабиного Яру, на якій були присутні Президент України Володимир Зеленський, а також президенти Німеччини й Ізраїлю – Франк-Вальтер Штайнмаєр та Іцхак Герцог. Також з нагоди 80-х роковин трагедії спільно з Міністерством освіти і науки організував Національний урок пам’яті. У ньому взяли участь більш ніж мільйон учнів у 7 тисячах українських шкіл.
Серед основних напрямів 2021 року були наукові й освітні проєкти. За підсумками року в онлайн-архіві Меморіального центру вже понад 1,7 мільйона документів XX століття. Дослідники центру відновили імена третини жертв Бабиного Яру (28,5 тисячі імен). Були встановлені імена більш ніж 160 нацистських солдатів, які розстрілювали євреїв в урочищі.
«Протягом двох останніх років, ми досягли значного прогресу; однак це лише дає краще розуміння того, наскільки довгий шлях ще чекає попереду. Для нас важливо налагодити партнерські відносини з музеями й основними європейськими інституціями, які займаються дослідженням і вшануванням пам’яті про Голокост. Ми також будемо розвивати партнерство з єврейськими й українськими організаціями та музеями Голокосту», – зазначив член правління Меморіального центру Голокосту Руслан Кавацюк.
«Ми бачили зміну парадигми того, як суспільство сприймає проєкт завдяки тим звершенням, які зробив Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» цього року. Це монументальний проєкт, який змінить те, як Україна бачить свою історію часів Другої світової війни. Адже багато людей навіть не знають і не розуміють цього, й у них буде можливість це усвідомити, коли сотні тисяч людей матимуть змогу скористатися тими можливостями, які пропонує Меморіальний центр. Це проєкт для всіх людей – не лише для України, а й для всього світу», – зазначив член Наглядової ради Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр», головний рабин Києва й України Яків Дов Блайх.
Представлені проєкти також отримали позитивні відгуки від членів Громадської ради. «Особливо хочу подякувати за роботу, яку ви провели до 80-річчя вшанування пам’яті трагедії Бабиного Яру. Дуже приємно, що ця робота продовжується. До того ж видно, що поступово, від початку роботи вашої команди й донині, вимальовується не фрагментарне бачення, а загальна концептуальна картина меморіалізації цього сакрального місця. Будь-який об’єкт, який тут створюється, меморіальний об’єкт – це ще один крок до увічнення пам’яті жертв Бабиного Яру», – підкреслив член Громадської ради, перший заступник генерального директора Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Борис Глазунов.
Членкиня Громадської ради, радниця Київського міського голови з питань культури та розвитку культурних проєктів Діана Попова назвала офіційну церемонію до 80-х роковин трагедії Бабиного Яру «унікальним кейсом». «Кілька разів протягом осені я мала можливість відвідати Бабин Яр і розумію, що проведена робота не пройшла даремно. Туди приходять дедалі більше й більше людей».
«На моїх очах було кілька спроб створити меморіал, музей, після цієї страшної трагедії. Усі вони закінчилися нічим, – розповів член Громадської ради Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр», глава Всеукраїнської асоціації євреїв – колишніх в’язнів гето та нацистських концтаборів Борис Забарко. Але ця робота багатогранна, системна. На жаль, із тих людей, киян, які були на цьому місці та вижили, залишилася лише Раїса Майстренко. Проте по всій Україні, у 40 містах і селах, великих та малих, досі живі ті, хто вижив під час Голокосту. І ми чекаємо, коли нарешті цей проєкт буде втілений у життя».Член Громадської ради, міністр закордонних справ України (2010–2012 рр, 2013–2015 рр) Костянтин Грищенко наголосив, що Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» повинен відрізнятися від усіх світових музеїв Голокосту. «Усі ми маємо можливість відвідати хоча б віртуально інші меморіали. Цей меморіал має бути унікальним, прив’язаним до місця, до історичної доби. З огляду на це я хотів би звернути увагу на історичні дослідження. Важливо показати, яким було життя єврейської громади до цієї трагедії, у який спосіб воно було знищено, наскільки ці події підштовхнули подальший розвиток єврейського життя й в Україні, і за її межами. Мені здається, це дуже важливий аспект, який потрібно вмонтувати в інші, зокрема й візуальні, проєкти».
