Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» презентував онлайн-платформу з проєктами
23 вересня Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» презентував онлайн-платформу з науковими, творчими, освітніми та соціальними проєктами, над якими працює вже протягом дев’яти місяців. Вони стануть основою майбутнього Меморіалу у Києві, який має на меті гідно вшанувати пам’ять жертв Бабиного Яру.
«Я вірю, що прийшов час, і зараз ми маємо можливість побудувати великий інноваційний музей ХХI сторіччя. Наша мета – перетворити Бабин Яр з місця забуття в місце пам’яті. За останні 9 місяців ми запустили понад 20 онлайн-проєктів, які стануть основою майбутнього меморіалу. Сьогодні ми представляємо онлайн-платформу, де всі охочі можуть познайомитися з напрацюваннями нашої команди. Ми працюємо так, ніби музей вже існує», – наголосив Макс Яковер, генеральний директор Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр».
Команда Меморіального центру відновлює пам’ять загиблих у Бабиному Яру і створює єдиний список жертв, у якому вже майже 19 тисяч імен. Науковці Меморіалу також визначили точні місця перших наймасштабніших розстрілів євреїв наприкінці вересня 1941 року, які досі були достеменно невідомі. Зібрали тисячі фотографій і артефактів довоєнного часу, Другої світової війни і повоєнних днів, зібрали бібліотеку з 4 тисяч книг, присвячених катастрофам геноциду. Створили два науково-дослідних інститути і почали збір усієї архівної та історичної інформації про Бабин Яр. Також були представлені творчі проєкти, серед яких документальний фільм про Бабин Яр, над яким працює український режисер Сергій Лозниця, а також художній проєкт журналіста Михайла Зигаря «Шлях», який є реконструкцію історичного, суспільного та емоційного контексту трагедії у Бабиному Яру.
Директор Інституту дослідження території та ландшафту пам’яті Бабиного Яру при Меморіальному центрі Владислав Гриневич зауважив, що нинішня робота Меморіального центру та майбутній музей ґрунтуватимуться виключно на науковому фундаменті. «Бабин Яр став знаковою точкою не тільки геноциду європейських євреїв, а й політики Радянського Союзу зі знищення пам’яті про цю трагедію. Саме тому Меморіалу важливо базувати діяльність на історичній спадкоємності та фундаментальному історичному підході, – зазначив він. – З початку 2017 року працює незалежна Наукова рада Меморіального центру, розроблений Базовий історичний наратив, який пройшов міжнародне рецензування, створені два науково-дослідних інститути».
«Трагедія, що сталася у Бабиному Яру 79 років тому, не повинна стати предметом формального вшанування. Меморіальний центр стане чи не останнім музеєм Голокосту, створеним за життя тих, хто його пережив. Нам важливо донести історію цієї трагедії до майбутніх поколінь таким чином, щоб пам’ять про неї збереглася назавжди», – наголосив в ході презентації проєктів художній керівник Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» Ілля Хржановський.
Нагадаємо, 29 вересня, до 79-х роковин трагедії, Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» представить низку проєктів на території урочища. Зокрема, на місці, де згодом буде зведено музей, встановлена тимчасова аудіовізуальна інсталяція. Також спільно із Національним історико-меморіальним заповідником «Бабин Яр» відкриває аудіоінсталяцію, частина якої буде розташована Дорогою Скорботи та на площі біля пам’ятника «Менора». У рамках проєкту «Погляд у минуле» будуть встановлені монокуляри з фотографіями німецького військового фотографа Йоганеса Геллє, які він зробив у яру одразу після масових розстрілів 1941 року. Завдяки цьому кожен відвідувач зможе побачити, як виглядала ця територія 79 років тому.
