Документальний фільм «Шлях до Бабиного Яру» вперше показали в Україні

3-го жовтня в Колонній залі Київської міської державної адміністрації (КМДА) відбулася українська прем’єра документального фільму «Шлях до Бабиного Яру» відомого ізраїльського режисера Бориса Мафцира. Стрічка вже демонструвалась у Меморіальному комплексі історії Голокосту Яд Вашем в Єрусалимі.

Фільм присвячений першим місяцям нацистської окупації та історії Голокосту в Україні 1941 року. Він став восьмою і завершальною частиною документального циклу «Слідами невідомого Голокосту», знятого у Білорусі, Латвії, Молдові, Росії та Україні. «Шлях до Бабиного Яру» зберігає підхід, який режисер виробив у попередніх серіях циклу. Знімальна група пройшла кривавим шляхом нацистських окупантів від західних кордонів України, крок за кроком відвідуючи місця масових вбивств у ті ж самі дні, коли вони відбувалися три чверті століття тому. Автори фільму ретельно задокументували, як з перших днів вторгнення на територію України нацисти поступово відпрацьовували систему масового знищення українських євреїв, яку пізніше, в осінні дні 1941 року, зі сліпою нещадною ефективністю вони застосували в Києві.

Історики, що брали участь у роботі над фільмом, зокрема відомий дослідник злочинів сталінського і гітлерівського режимів в Україні, професор Єльського університету Тімоті Снайдер та українські дослідники Голокосту Фаїна Винокурова і Михайло Тяглий, детально відтворюють страшну механіку злочину. В картині розкриваються подробиці того, як нацистська пропаганда зуміла за допомогою маніпуляцій спрямувати антисталінські настрої українського населення в русло антисемітизму і змусити покірно прийняти смерть сотні тисяч людей.

  

«Ідея Гітлера полягала в тому, що вони [ред. нацисти] зможуть легко захопити цей край, оскільки євреї не опиратимуться… унтерменші та слов’яни будуть раді приходу нацистів, і ця чудова, родюча земля впаде нам до рук», – говорить історик Тімоті Снайдер.

«Шлях до Бабиного Яру», в першу чергу, – це свідчення очевидців трагедії, візуалізовані неупереджені історичні факти. Фільм Бориса Мафцира – це ще й протест проти формалізації пам’яті про трагедію єврейського народу, коли за цифрами статистики вбитих приховані долі людей. Останні свідки тих страшних подій відходять, і, окрім холоду монументів, живим джерелом правди про Голокост залишиться, зокрема, й цей фільм.

Серед гостей прем’єри були представники органів влади, єврейських громад Києва, України, іноземні дипломати, науковці, лідери громадської думки та представники ЗМІ.

Організатор події – Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» (BYHMC) за підтримки КМДА й Посольства Держави Ізраїль в Україні.

Спонсори і партнери показу фільму:

  • Genesis Philanthropy Group,
  • Єврейська конфедерація України,
  • Adamovskiy Foundation.

Інформаційні партнери:

  • Новое Время,
  • ICTV.

Відкрили прем’єрний показ стрічки в Україні Яна Барінова, виконавчий директор BYHMC; Віталій Кличко, Київський міський голова; Борис Ложкін, Президент Єврейської конфедерації України, Віце-президент Всесвітнього єврейського конгресу; Джоель Ліон, Надзвичайний та Повноважний Посол Держави Ізраїль в Україні; Натан Щаранський, правозахисник, колишній політв’язень в Радянському союзі, видатний політичний та громадський діяч в Ізраїлі, Голова Наглядової ради BYHMC; Геннадій Газін, Голова Ради директорів Genesis Philanthropy Group; Борис Мафцир, режисер фільму «Шлях до Бабиного Яру».

[цитати згаданих осіб]

Яна Барінова, відкриваючи захід, заявила: «Висвітлюючи події тих жахливих часів, ми організовуємо виставки, ведемо наукову, просвітницьку та архівну роботу, збираємо свідчення очевидців. Але надзвичайно важливим засобом розповіді про трагедію, біль та героїзм людей є, безумовно, мистецтво. І кіномистецтво в цьому плані – одне з найбільш виразних. Воно занурює нас безпосередньо в контекст, примушує співпереживати героям стрічки, буквально стояти поруч з ними».

Віталій Кличко, вітаючи гостей вечора, сказав: «Поки жива пам’ять про Голокост, поки ми пам’ятаємо кожну його жертву, кожного Праведника народів світу, поки ми пам’ятаємо історію, Голокост не повториться». Він нагадав, що сьогодні актуальним питанням для столичної влади є створення Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр». «Ми працюємо над утіленням цієї ідеї. Я, як мер Києва, докладу всіх зусиль, щоб реалізувати цей проект. Адже дуже важливо пам’ятати історію, робити висновки з помилок минулого, щоб такі трагедії ніколи не повторювалися», – наголосив міський голова.

Борис Ложкін, Президент Єврейської конфедерації України, Віце-президент Всесвітнього єврейського конгресу, зазначив: «Трагедія Бабиного Яру – одна з найтрагічніших сторінок в історії не лише України, але і всього Голокосту. Буквально на очах киян було вбито понад 150 000 осіб, євреїв і не лише євреїв. Історія Бабиного Яру – це історія не лише жертв, це також історія людей, яких прийнято називати Праведниками народів світу, людей, які рятували євреїв, в тому числі і з Бабиного Яру. Єврейська конфедерація України звертається до місцевих рад міст України з пропозицією назвати нову вулицю, площу або сквер (або перейменувати вже існуючі) іменем Праведника народів світу – уродженця цього міста, і встановити відповідний пам’ятник. До речі, користуючись нагодою, хочу попросити Віталія Кличка про сприяння в цьому проекті.

Перед переглядом фільму я хотів би звернути вашу увагу на його виключно документальний характер. Це історія, а історія не виставляє оцінок, історія лише фіксує факти. У фільмі «Дорога до Бабиного Яру» ми, очима Бориса Мафцира, побачимо саме неупереджену фіксацію жахливих подій, свідками яких стали герої фільму».

Натан Щаранський, розповідаючи про особисте ставлення до пам’яті про Голокост, відзначив: «Я зростав в Україні в ті часи, коли радянська влада намагалася приховати правду про Бабин Яр. Сьогодні Україна відновлює пам’ять про цю страшну трагедію, жахливий злочин нацистської Німеччини проти єврейського народу. Я глибоко вдячний режисерові — Борису Мафциру, а також усім українцям, які брали участь у створенні цього фільму. Показ фільму про Бабин Яр у Києві – найкращий доказ того, що уроки важкого минулого можуть допомогти об’єднати нас усіх у боротьбі  за краще майбутнє».

Геннадій Газін відзначив: «Збереження пам’яті та поширення знань про найбільшу трагедію ХХ століття, про Голокост, у тому числі й про Голокост на території  колишнього Радянського Союзу, – це один з ключових компонентів єврейської самоідентифікації сьогодні. Тому Genesis Philanthropy Group докладає чимало зусиль для того, аби зібрати останні свідчення очевидців Катастрофи та зберегти їх для наступних поколінь як пам’ять та пересторогу. Саме тому ми підтримали створення великого документального проекту Бориса Мафцира під загальною назвою «Слідами невідомого Голокосту», частиною якого стала сьогоднішня прем’єра фільму «Шлях до Бабиного Яру».

Борис Мафцир, розповідаючи про створення фільму, відзначив: «Я намагався розповісти про те, як і чому – ще до Бабиного Яру – нацисти створили систему масового вбивства євреїв в Україні».

Після показу фільму в Колонній залі відбулася тематична дискусія за участю Бориса Мафцира, режисера фільму «Шлях до Бабиного Яру», Натана Щаранського, правозахисника, колишнього політв’язня в Радянському союзі, видатного політичного та громадського діяча в Ізраїлі, Голови Наглядової ради BYHMC, та Карела Бергхофа, старшого наукового співробітника в Інституті вивчення війни, Голокосту і геноциду (NIOD) в Амстердамі, головного історика BYHMC. Модератором дискусії виступив Геннадій Вербиленко, генеральний директор BYHMC. Під час дискусії спікери та учасники події обмінялися думками про особливості Голокосту в Україні, а також історичну пам’ять про цю трагічну подію.

Відкриваючи обговорення фільму Геннадій Вербиленко подякував всім присутнім та підкреслив: «Щойно ми почули голоси свідків сотень місць масових вбивств євреїв та інших жертв Голокосту в Україні в роки другої світової війни. Тільки так, слухаючи та поважаючи точку зору один одного, ми навчимося говорити на спільній мові історичної пам‘яті з рештою світу».

Розповідаючи про авторський погляд на фільм, Борис Мафцир сказав: «Проект – це спроба повернути честь загиблим. У жертв Голокосту було різне життя, різна доля, крім одного: смерть була однакова … Я обрав найпростіший, і, може найсуворіший шлях: свідчення тих, хто бачив, що відбувається: в той же час, і в тому ж місці, де відбувалися вбивства євреїв».

Говорячи про специфіку Голокосту в Україні, Карел Бергхоф відзначив: «Існував феномен страху, який сильно впливав на людей і їхню поведінку. В Україні страх був набагато більшим, ніж у Західній Європі, адже німці погрожували карати на смерть тих, хто рятує євреїв чи допомагає їм».

Під час дискусії Натан Щаранський зазначив: «Я жив при тоталітарному режимі та знаю, як важко позбутися страху. Але позбувшись – стаєш вільним … Проект BYHMC повинен допомогти людям бути в злагоді зі своїм сумлінням. Невипадково ми створили серйозну Наглядову Раду фонду – необхідна велика підтримка, аби люди навчилися разом говорити правду про своє минуле. Це звільняє».

***

Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр», BYHMC – це некомерційна освітня організація, покликана задокументувати та увічнити пам’ять про Голокост, зокрема, про масові розстріли в Бабиному Яру у вересні 1941 року. Виконуючи цю просвітницьку місію, що базується на науковому підході до минулого, Центр сприяє розвитку більш стійкого та демократичного суспільства задля забезпечення мирного життя майбутніх поколінь.

Наглядова Рада зі створення Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр», яка має вагому підтримку мера Києва Віталія Кличка, була сформована лідерами державного, корпоративного та громадського секторів, серед яких: Рабин Яків Дов Блайх, головний рабин Києва та України; Ірина Бокова, генеральний директор ЮНЕСКО (2009-2017); Святослав Вакарчук, засновник та вокаліст рок-гурту «Океан Ельзи», громадський діяч, випускник програми Yale World Fellows 2015; Александр Кваснєвський, президент Польщі (1995-2005); Володимир Кличко, колишній чемпіон світу з боксу у важкій вазі, благодійник і громадський діяч; Джо Ліберман, сенатор від штату Коннектикут, США (1989-2003); Віктор Пінчук, український бізнесмен та благодійник, засновник групи EastOne і Фонду Віктора Пінчука; Йошка Фішер, міністр закордонних справ і віце-канцлер Німеччини (1998-2005); Михайло Фрідман, співзасновник та Голова Наглядової Ради консорціуму Альфа-Груп та LetterOne, благодійник, співзасновник Єврейського конгресу Росії та благодійного фонду Genesis Philanthropy Group; Павло Фукс, голова правління благодійної організації Фонд пам’яті “Бабин Яр”, бізнесмен; Герман Хан, заступник Голови Наглядової Ради BYHMC, співзасновник і член Наглядової ради консорціуму Альфа-Груп та LetterOne, співзасновник і член наглядової ради Єврейського конгресу Росії та благодійного фонду Genesis Philanthropy Group; Натан Щаранський, Голова Наглядової Ради BYHMC, Голова виконавчої ради Єврейського агентства для Ізраїлю (2009-2018).

Leave a Comment

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.