Презентація проєктів команди Меморіалу Голокосту «Бабин Яр»

Вашій увазі пропонується відео і повний текст засідання Наглядової ради Меморіалу Голокосту «Бабин Яр».

Благодійний фонд «Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» уперше оприлюднює повне відео засідання своєї Наглядової ради. До вашої уваги всі деталі: внутрішні презентації, цифри бюджетів, нові проєкти з Сергієм Лозницею, Центром просторових технологій, дослідницькі та наукові розробки команди.

Це дискусія за участі нового члена Ради Леоніда Кравчука, Алєксандра Квасьнєвського, Віталія Кличка, Святослава Вакарчука, Натана Щаранського, Віктора Пінчука, Ірини Бокової та інших членів Наглядової ради.

Як нас багато! Дуже приємно бачити всіх.Джон, давно тебе не бачив.Радий бачити тебе, Натан, чудово виглядаєш.Ти де, у Нью-Йорку?У Рівердейлі, Нью-Йорк.О Господи. Рівердейл виглядає жахливо,принаймні звідси, з Єрусалима.Так. Ми скучили за Єрусалимом, хочемo скоро приїхати побачити наших дітей і онуків.Ми в Єрусалимі явно у значно кращій формі,аніж Нью-Йорк.Так, тут в Нью-Йорку стає краще,але часи важкі.Ми з дружиною, як це зхветься,під домашнім арештом.Кілька тижнів, коли ми не бачилисяз нашими онуками, були дійснотравматичними, але зараз все виглядає нормально.Ми, власне, тепер разом з ними,на курорті на півночі, у відпустці.Це добре.Не хочу, щоб ти мені надто заздрив,але життя в Ізраїлі має переваги.Я вважаю, Ізраїль впорався з цим значно краще.Так, значно краще.Йошка, шалом Йошка, ти в Берліні?Так.Як зараз ситуація в Берліні?Ми відкриваємося, переходимо до етапу нормалізації.Сподіватимемося.Молитимемося і сподіватимемося.Максиме, певно ти вже можеш сказати –всі є, можемо починати?Дай нам ще дві хвилини, щоб перевірити, гаразд?Іллюша, ти де?Я? Поки що в Москві.Просто ти на тлі такому, у тебе така заставка.А це він на тлі Бабиного Яру.До нас приєднався Леонід Макарович.Так це я. Ви мене бачите?Бачимо. Трохи змінити екран треба.Що треба?Добре, добре.Добре? Ви мене зараз бачите більш-менш?Так, бачимо.Чуть-чуть нижче екран зробіть.Я зараз поставлю ось так.Так.Леоніде Макаровичу, це Натан Щаранський,дуже радий Вас бачитипісля всіх цих років.Колись Ви були першовідкривачемукраїнсько-ізраїльських відносин.Так, було таке, пам’ятаю.Було приємно.Я згадую нашу розмову, я Вас добре пам’ятаю.Мені приємно Вас бачити.Мені теж дуже приємно.Нам усім дуже приємно, впевнений.Макс, які вказівки? Коли починаємо?У нас немає Віктора Пінчука,але, я думаю, він підключиться протягом кількох хвилин.Окей.Так, він попереджав, що підключитьсятрохи пізніше. Тому можемо починати.Так. Віталій Володимирович теж на місці, вітаємо Вас.Отже, дорогі друзі,дуже приємно привітати усіх.До нас сьогодні приєднуєтьсяновий член нашої наглядової радиЛеонід Макарович Кравчук,перший Президент України.Саме той Президент, з якого розпочаласянова політика України по відношеннюне лише до майбутнього, але і до минулого,і встановлення стосунків з Ізраїлем,зокрема, і визнання, і викриття злочинів,як нацистського, так і комуністичного режиму.Ми це дуже цінуємо, і ми дуже раді Вас вітати.Минулого разу до нас приєдналасяСвітлана Алексієвич, лауреат Нобелівської премії,білоруська письменниця.Вона мала брати участь і сьогодні,але, на жаль, в останню мить –стихійне лихо у Білорусії –у неї пропав інтернет.Вона прислала, і дуже просила зачитатиїї вітальні слова,оскільки вона дуже хотіла бути з нами.Зачитаю.Слухайте, у Білорусі, якщо пропав тільки інтернет,це ще не найстрашніше.«Дорогі друзі,дуже шкода, що мене немає з вами в ці хвилини,хоча я подумки з вами.Хочу сказати, що мені дуже подобаєтьсятака зухвала і красива ідея проекту.Такий […] жаль.Нам всім потрібні мужність і ідеалізм.Тому що треба […] нашу ідею.Але я вірю в Іллю Хржановського,і вчу з майбутнього.Хочу сказати, я всіх полюбила.Рада з вами працювати.Дружньо, Світлана Алексієвич».Дуже приємно, коли лауреат Нобелівської преміїможе висловити ставлення до нашого проекту.Хочу ще підкреслити, що мибудемо розмовляти українською,російською та англійською мовою.Але є синхронний переклад,кожен може підключитися до тієї мови,яка йому зручна.Я сподіваюся, Максим, всі перевірили,і всі члени знають, як це робити.Ще раз хочу попередити,що останнім часом у пресі, на жаль, булодосить багато безпідставнихзвинувачень на нашу адресу.Зокрема, що ми за зачиненими дверима,які проекти готуємо.Дане наше засідання буде відкритим,виставленим в інтернет,так що майте на увазі.Нам приховувати нічого,і наше обговорення, і самі проекти,будуть представлені всім бажаючимїх бачити і чути.Порядок денний у нас простий.Спочатку короткий звіт про те,що ми робили минулого року,і найголовніше, подання проектів,які зараз розробляються.Як ми неодноразово відповідали на висловловленіпідозри або навіть звинувачення в пресі,що найкраща відповідь – це самі проекти,які ми дійсно готуємо.І головна частина нашого засідання -представлення і обговорення цих проектів.І, звичайно, треба проголосувати по питаннях,пов’язаних з бюджетом, і по іншим питанням.На цьому я передаю словонашому генеральному директору.Максим, будь ласка.Максим Яковер.Дякую, Натан, велике.Добрий день, всім членам наглядової ради,всім гостям.Я хочу почати з нагадування,собі, в першу чергу, навіщо ми тут.Персонально для мене голокост –це глибоко особиста історія,і я вдячний, що є можливість працюватиразом над реалізацією цієї місії.Ми досить молодий проект,для порівняння, від моменту ідеїдо відкриття Музею історії польських євреїву Варшаві зайняло більше 15-ти років,а наш проект досить динамічно розвивається,за 3,5 року створено фундаментє інфраструктура проекту, є земельні ділянки,створений базовий історичний наратив.У 2020-му році ми запланували бюджетна рівні 2019-го року,але очікуємо на суттєве зменшеннявідсотка адміністративних витрат.Основним проектом в 2019-му році бувархітектурний конкурс,на який було витрачено більше мільйона доларів.І хоча в 2019-му році наукова рада не збиралася,було створено 4 проекту,в тому числі, 3D модель,був придуманий проект історії,були записані перші інтерв’ю усної історії.У 2019 році також був створенийряд тематичних проектів.Повертаючись до поточного року,я хочу сказати про нашу команду.Ви можете помітити суттєві змінив організаційній структурі організації.Це обумовлено тим, що розпочався новий етап,більш креативний, з створенням власного контенту.І нам потрібні таланти,які будуть сфокусовані саме на цьому.Наш проект стоїть на двох стовпах.Перший – це наука, яка створює знання,і другий – це контентна частина,яка знаходить мову донесення цього знання.в тій формі, яка дозволить зрозумітиі співпереживати.З точки зору наукими збільшили штат практично вдвічі,і важливо, що всі історики, які працювали раніше,продовжили роботу над своїми проектами.Таким чином, збереглася спадкоємністьключового напрямку.А креативну частину ми фактично створили з нуля.При цьому ми, повторюся, плануємознизити відсоток адміністративних витрату порівнянні з 2019-м роком.Більше про проекти розповість сьогодні команда.Я лише наведу кілька ключових фактів.В цьому році у нас потроїлася кількістьнаукових проектів.Що ми робимо вперше?Ми збираємо і систематизуємовсі знання про Бабин Яр, створені людствомдо сьогоднішнього дня.Ми вперше створюємо анотованубібліографію всіх публікацій,і робимо енциклопедію Бабиного Яру.І плануємо її видання до 80-ї річниці.Ми індексуємо всю інформацію в архівахнашої тематики,збираємо список існуючих артефактівв архівах світу.У зв’язку з появою контентного підрозділу,ми також вдосконалили роботу наукової частиниза рахунок дисциплінарної роботи команди.Наприклад, в 2019-му році почалася роботанад геолоціювання місць розстрілів у Яру.У 2020-му році це трансформувалосяв повноцінну 3D модель зміни територіїпротягом усього 20-го століття,яка, в тому числі, включає місця розстрілу.І в результаті у нас з’явиться фільм-розслідуванняі фізична модель, яка може статичастиною експозиції.Такі проекти дозволяють матисинергію художньої частини,яка підсилює наукову, і навпаки.Ключовим проектом в 2020-му роціє кураторський концепт.Але поки він готується, ми вже зараз,в червні готові запустити проекти,які дозволять зрозуміти вектор нашого мислення.І це також дасть можливість намотримати зворотній зв’язок від аудиторії,у що вона втягується, і врахувати цепри створенні кураторського концепту.Ми говорили про 3D модель,але у нас є ідея через точкові інсталяціїпоказати наш підхід до змін на місці,в самому Бабиному Яру.З точки зору управління організацією,ситуація виглядала наступним чином.Перші два місяці ми одночасно займалисяформуванням команди,бюджетом і запуском проектів.В ідеальному світі будь-яка організаціяповинна це зробити до кінця року,але, оскільки ми розпочали в грудні,ці процеси у нас зайняли до лютого.На жаль, через корону ми зробили це двічі, але,по суті, відмовилися від всіх оффлайн активностейі перепридумали істотну частину проекту.Ми орієнтувалися на Європарламенті ключові інституції, які відмовилисявід оффлайн активностей до кінця року.Як я казав, ми паралельно займалисязапуском проектів, томув січні ми запустили перші п’ять проектів,в лютому ще три,у березні ви бачите на екрані.Важливо ще відзначити,що в середині квітня ми отрималидосить серйозну медіа кризу,яка розпочалася з атаки на проект,і мав кілька загостреньпротягом наступних півтора місяців.Тут я б хотів зупинитися окремо,і приділити цьому трохи уваги.Для нашого розуміння кризи,треба відступити на кілька кроків назаді згадати, як починався проект.У 2016-му році ініціативу по створенню фондупідтримав мер, Президент, донори,видатні представники українськогота міжнародного співтовариства.Вже через 3 місяці після відкриття,міжнародні історики обговорювали наратив.А всього через місяць 16 українських істориківнаписали відкритий лист з критикою проекту.Фактично було два великі питання.Повинні бути враховані всі жертви трагедії.І друге – не може бути виправдання політикиСРСР по затирання пам’яті цієї трагедії.Ця критика далі була системна,але озвучені ризики були враховані в наративі,який через півтора року був опублікований,і наратив вийшов досить збалансованим.Не дивлячись на це, через три місяціза підтримки Міністерства культурибув опублікований альтернативний наративцієї групи критиків,який досі проходить міжнародне рецензування.Організація також зіткнулася з критикою участідонорів з російським громадянством,що не було проблемою на початку.Таким чином, підійшовши до 2020-го року,ми мали фоном практично конкуруючого проекту.І в 2020-му році саме ця група виступилалокомотивом листа на Президента і прем’єраіз закликом монополізуватиправо меморіалізації у Бабиному Яру,та ініціювати питання про земельні ділянки.Що було нового в 2020-му році?Ми також отримали критику від колишніхспівробітників і партнерів фондув міжнародній пресі,це набуло розголосу після того,як робоча презентація використовуваласьдля маніпулятивного подання проекту в пресі.Наша позиція досить прозора і системна,ми запропонували Президенту Українипризначити представника до наглядової ради.Ми перестворюємо громадську раду,і рухаємося в бік максимальної прозорості.У нас з’явився ще один сильний український голосв наглядовій раді,ми раді тут вітати Леоніда Макаровича.Ми створили два наукові інститутита посилюємо науковий напрям,зараз створюється художня рада,до якої увійдуть українські і міжнароднідіячі культури і мистецтв,а також запропонували всім зацікавленимсторонам, у яких схожа місія,приєднатися до нашого проекту.У нас є ряд внутрішніх викликів,над якими ми працюємо.Ключове – це будівля кураторського концептуі всі рішення по архітектурному конкурсу,які ми повинні прийняти до кінця року.Ми зараз управляємо 27-ма проектами одночасно,і наступний квартал ми присвятимо управліннютакими міждисциплінарними командами.Очевидно, що нам життєво необхіднопосилення комунікаційного напрямкуне тільки в Україні, але і в Ізраїлі,Штатах, в Європі,і ми вже ведемо відповідні переговори.Ми пройшли зовнішній аудит,ми створили внутрішній аудиторський комітет,і зараз пропонуємо створитиопераційний комітет, в який запрошуютьсявсі члени наглядової ради,які будуть кілька разів на місяць зустрічатися,і обговорювати стратегію і ключові проекти.Зараз я хочу повернутися до великого зображення.З точки зору будівництва музею,якщо подивитися на його графік,то в цьому році ключове, як я говорив,це кураторський концепт.До середини 2021-го року важливо закінчитивсі питання за ескізом архітектуриі експозиційного дизайну.Після цього можна перейтидо проектування та будівництва.Другим важливим блоком є наука.До кінця року ми повинні посилити наукову раду,повинні в повну силу запрацюватидві наукові інституції, зробивши перший проект,і в подальшому їх основне завдання –це створення нових знань,підтримка експозиційного дизайну,міжнародне співробітництво та освітній блок,який повинен поширювати ці знання.Третій блок – це комунікаційний блок.Тут нам важливо до середини наступного рокузакінчити з усіма питаннями,пов’язаними з репутацією,з політичною підтримкою,з міжнародним співробітництвом для того,щоб спокійно в середині 2021 рокуперейти до фази фандрайзингу.І останнє, але ключовий напрямок,це актуалізація теми.Тут ми повинні працювати так,як ніби музей вже відкритий.Перші проекти для широкої аудиторіїзаплановані на цей рік.По суті, ми в цьому році повиннівідкрити онлайн музей,який повинен постійно розвиватися.А ось яким чином зробити проект видатним,розповість наш художній керівник -Ілля Хржановський.Дякую.Доброго дня, шановні члени наглядової ради.Я буду говорити дуже коротко,тому що наш проект і спосіб його створенняне впирається в одну людину,він впирається в групу осіб,дуже різних особистостей.Тому що видатний проект можна зробититільки за допомогою видатних людей.І тому, власне, основною частиною презентаціїбуде презентація деяких з проектів,які здаються нам найбільш важливими для того,щоб їх представити до уваги членівнаглядової ради,щоб було зрозуміло напрямок,в якому ми рухаємося.Дуже важливим є в кожному музейному проекті,або мистецькому проекті образ.Образ, через який ти можеш сприймати,відчувати ті факти або ті історії,які ми розповідаємо.А розповідаємо ми, перш за все, людські історії,тому що історія Бабиного Яру –це історія людей, загиблих там.Всі ці люди мученики, зникли там,тому ми вибрали певний образ.Цей образ пов’язаний з крапкою.Крапка, як кажуть, наприклад, в математиці,це можливість розміщення просторів будь-якоїпротяжності в крапці з заданим розміром.Тобто, в малій області простору.У тому числі, у вільному розміщеннівсього нашого Всесвіту.Ось в кожній крапці, яку ми бачимо на цій територіївізуального образу меморіалу,як окремого Всесвіту, що складається з крапок,за кожною крапкою стоїть долязагиблої тут людини.На нашому сайті,який буде запущений в кінці місяця,можна буде в наближенні до кожної з цих точоквиявити історію,інформацію про долю загиблої тут людини.І ця історія буде завжди поповнюватися.На даний момент у нас є інформація про 18 тисячверифікованих на сьогоднішній день жертв трагедії,і вона вже знаходиться на цій віртуальній карті.Ось ці точки і утворюють потім напис Бабиного Яру.І фони, що ми сидимо, з цих крапок,з них і складається структура самого Бабиного Яру.Тут є пропозиції щодо того, як може виглядатиновий варіант напису BabynYar з цих крапок,що перетворюється у, як я вже говорив,структуру самого Яру.В напис і в ландшафт.Робота з територієюта з архітектурним проектомбудується за принципом єдності,цілісної картини, в якій ми з’єднуємо і архітектуру,і музейний дизайн, і роботу з усією територією,тому що музей буде розташованийв межах великої території Бабиного Яруз величезною історією.Працювати ми будемо за допомогою воркшопів.Архітектурний конкурс, проведений минулого року,важливий і чудовий.За результатами його був обраний проект,і він вимагає переробки, безумовно.І в червні ми проведемо перший воркшоп,пов’язаний з такою можливістю переробки.Його проводитиме компанія FaceEins німецька,яка, власне, і проводила архітектурний конкурс.У серії воркшопів будуть брати участьне тільки архітектори, а й історики,філософи, психологи, музейні дизайнериі фахівці в історії пам’яті.Власне, ці групи, ці дуже різні люди,різні особистості повинні будутьза найближчі кілька місяцівсформувати якийсь образ музею,який потім буде описаний в концепції,і потім перейде в доопрацьованийархітектурний концепт.Частина, пов’язана з територією,з ареалом Бабиного Яру, з вивченням його,є зараз для нас найважливішою.Ми вивчаємо і історичні факти подій1941 року року, і саму територію.Ми це робимо усіма можливими різними способамиі різним типом проектів.Велика частина наших проектів міждисциплінарна.Ці проекти в разі схвалення наглядовою радоюбудуть також частиною онлайн платформи,яку ми запустимо найближчим часом,і яка перетвориться в онлайн музейзадовго до того, як буде побудованобезпосередньо фізичну будівлю музею.І це дасть можливість людям з усього світукомунікувати, висловлювати свою думку,тому що на нашому сайті буде зворотний зв’язок,можливість чатів, можливість оцінок,можливість цієї розмови, діалогу.Зможуть комунікувати,а також дізнаватися про те,що ж сталося в Бабиному Яру у 1941-м році.Я зараз попрошу Анну Камишан,керівника відділу архітектури та дизайнурозповісти трохи про роботу над територією.А до цього я покажу невеликий ролик.Такі щоденники Бабиного Яру,які ми знімаємо час від часу,будемо знімати періодично для того,щоб дізнаватися не тільки минуле,але й сьогодення, що там відбувається.І цим ділитися з усіма,хто захоче дізнатися щось про це місце.Зараз побачили запис буквально двох днівв Бабиного Яру,зроблений нашою колегою,нашим оператором.А тепер Анна Камишанрозповість про дослідження території.Тобто, наш головний жанр зараз – це дослідження,але одночасно ці дослідження повинніробитися в такій формі,в якій це могло б бути цікаво широкому колу людей.Тому що залучення людей,актуалізація теми через дію -це наше також важливе завдання.І це можливість створити концептнайбільш переконливим,збалансованим і по-справжньому видатним.Анна, будь ласка.Дякую, Ілля.Я рада вітати всіх, хто тут сьогодні зібрався,і вдячна за можливість представити деякі проектиякими я займаюся в фонді.Я буду говорити українською мовою,тому всі, кому потрібен синхронний переклад,увімкніть його, будь ласка.Дякую, Анно.Швидко перегорнута на екрані книга,яку ви бачили на початку спічу Анни,це насправді перше серйознеі багатостороннє дослідженнятериторії Бабиного Яру з усіх боків.Ця книга теж найближчим часом буде випущенаі розіслана всім членам наглядової ради,а також буде доступна всім, хто цікавиться.Однак, одночасно з цим,вона є нашим робочим документом.А зараз я хочу вам представитиМаксима Рахманійка,архітектора-дослідника,директора Центру просторових технологій,з яким ми робимо проект,пов’язаний з 3D моделлю.Це теж міждисциплінарний проект.Максим зараз про нього розповість.Будь ласка, Максим.Рів.Піщана яма.Висушене русло річки.Долина смерті.Так свідки подій у Бабиному Яру описують місце,де з 1941 по 1943 роки понад 100 000 людейбуло знищено нацистськими силами.Колись величезний геологічно сформований ярна околиці Києва сьогодні виглядаєвиглядає зовсім по-іншому.За радянських часів Бабин Ярбув систематично знищенимі врешті перетворений на парк.Єдиними джерелом пам’яті, де зберігся цей простірє архівні матеріали, наприклад, карти,фотографії та відео,історичні дослідження та свідчення.Ми використали архівні топографічні карти,щоб реконструювати 3D версіїландшафту Бабиного Яру у різні проміжки часу.Наприклад, тут ви можете побачити ландшафтБабиного Яру 1924 рокуз накладеною аерозйомкою,зробленою з німецького літака у 1943 році.Використовуючи цей метод,ми можемо проаналізувати виразніелементи рельєфу, присутні на фото.Цей пагорб, наприклад,може бути ідентифікованим за формою схилу туті цими деревами там.Простежуючи такі виразні риси,нам вдалося точно визначити місця,де більшість архівних фото була зроблена.Цей аналіз допоміг нам встановити відповідністьміж позиціями фактичних камер,з яких були зроблені фотографії,та віртуальних у реконструйованій 3D-моделі.І простежити, як змінювався з часом Бабин Яр.Наприклад, на цій фотографіїзробленій 1 жовтня 1941-го року,днем після масового вбивства,радянські військовополонені засипають яр,де десятки тисяч трупів поховано.Ми можемо побачити, що глибина яруна цій фотографії помітно меншаніж вона була у 1924 році.Ми використали геолоковані фотографії,щоб реконструювати рельєф у найдрібніших деталяхвпродовж різних історично важливих моментів.В цьому випадку, наприклад,світлини німецького фотографа Йоганнеса Хеле,були використані, щоб створити більш точнімоделі західної западини,де 29 та 30 вересня відбулися масові страти,і колишнього піщаного кар’єру,де євреї були зібрані та змушеніроздягнутися перед їх стратою.Кожна геолокована сцена наповнена 3D моделямилюдей, одягу, рослин та інших важливих деталей,які були частиною історичного наративу.Аналіз тіней в 3D сценах підтвердивгеолокації фотографійі допоміг нам визначити точний час,коли вони були зроблені.Babyn Yar Models поєднує цифрові медіата історичні дослідження,щоб сформувати зростаючу базу знаньпро одне з найважливіших місць в історії Голокосту.Втрачена територія Бабиного Яру,відтворена із архівних матеріаліві доступна для онлайн аудиторіїу формі інтерактивної 3D моделі.Досліджуючи різні наративи,відвідувачі можуть ознайомитисяіз історичними подіями,не поспішаючи, озирнутися навколо,щоб осягнути комплексну історію Бабиного Яру.Дякую велике, Максим.Зараз хочу представити автора проектуБабин Яр: контекст,чудового кінорежисера, сценариста,лауреата багатьох міжнародних кінофестивалів,включаючи Канський фестиваль,Сергія Лозницю.Дякую, Ілля.Добрий день.Дуже приємно всіх Вас тут зустріти.І для мене велика честьвзяти участь у роботі меморіалу.Я вдячний Іллі за запрошення.Проект називається Бабин Яр: контекст.І мета проекту – зібрати у вигляді роликів,у вигляді кінофільму та інсталяціїісторичний контекст трагедії,який зображений на плівці.Ми хотіли б зібрати всі відображення з кіноплівки,і збережені в різних архівах,як-то Красногорський архів в Підмосков’ї,архів Пшеничного, Бундесархів.Я знайшов матеріали в деяких приватнихархівах Німеччини,які, я думаю, ніхто не бачив.Всі матеріали, які мають відношеннядо причин трагедії,до самої трагедії та її наслідків.З цих матеріалів я зроблю епізодикожен епізод від двох до п’яти хвилин.І починаючи з вересня цього року,ми будемо випускатипо два тиких епізода в Інтернеті.Кожен такий епізод описує ту чи іншу подію,як-то, наприклад, я можу говорити про епізоди,які я вже більш-менш зробив,ж я знаю матеріали, з яких я зроблю їх.Наприклад, Київ – перші дні Війни,підготовка Києва до оборони,вхід до Києва військ Вермахту,табір військовополонених,він теж знятий на лівому березі Дніпра.Як ви знаєте, в оточення потрапилоблизько 600 тисяч солдатіві офіцерів Червоної армії.Вибухи міста Києва,є теж такий епізод,які були інспіровані спеціальнимпідрозділом Червоної армії.Є великий фільм, який говорить проКиївський процес 1946-го року.І це теж буде епізод.Є епізод, останній на даний момент,публічної страти в місті Києві.Вона відбулася в 1946-му роціпісля Київського процесу,стратили 12 військовополонених,які мали відношення, так чи інакше,до подій в Україні,і так далі.І ці епізоди будуть охоплювати період часувід початку вторгнення Німеччини,військ Вермахту на територію СРСР,закінчуючи тим, що я останнім знаю,це встановлення пам’ятника у 1976 році.І я не знаю, до чого ще нам вдасться дотягнутися.Я дуже хотів би знайти,і я впевнений, що такі архіви є,це архіви КДБ,коли намагалися збиратися в Бабиному Яру,і спроби припинялися.Я впевнений, що є така плівка.Може бути, вдасться, може, ні.Та згодом з цих епізодівя зроблю документальний фільм.Ці матеріали будуть відскановані,очищені, стабілізовані,і буде зроблена корекція кольору, звук.І зараз технологія дозволяє досягтидуже хорошої якості зображеннятак, як якщо б це було знято зараз.У звуці я не використовую голос за кадром,який пояснює нам щось,і не використовую коментуючу музику.Ми намагаємося робити звук таким чином,щоб занурити глядача в той стан,у той епізод, який я буду показувати.Єдине, що можна дозволити собі,це інформаційний титр.Це сухе повідомлення про те, що ми бачимо,якщо це необхідно,і якщо ми знаємо, що це.І зараз ми подивимося два епізоди,які я поки що змонтував з робочого матеріалу,оскільки архіви ще не зовсім працюють.І для цих епізодів ми зробили звук.Вони в не дуже хорошій якості,але якість буде ідеальна, я це гарантую.Я вже маю хороший досвід з архівами,я знаю, що це таке, як з цим працювати.І я з негативом цих епізодів вже стикався,я бачив шматочки.Перший епізод знятий в 1959 році,він з чорно-білого і кольорового роликів зібраний,тобто, два ролика було знято.Це червень 1959-го року.Знято будівництво та наповнення Бабиного Ярувідходами цегельних заводів.І другий епізод знятий 13-го березня 1961-го року,коли прорвало греблю,і ці відходи ринули на Куренівку,по-моєму, хвиля була 4 метри.Хвиля, яка знесла людей,будинки, трамвайні депо,все це було знищено грязьовим потоком.І після цього приїхала знімальна група,і зняла цей епізод.Давайте подивимося.Так воно і вийшло.Я не знаю, чим я закінчу фільм і ці ролики,я ще не знаю, що я зможу знайти,але намагатимусь знайти все можливе,щоб знайти максимум матеріалу,який був знятий,і мав відношення до цієї трагедії.Щиро дякую за увагу.Дякую, Сергій.Розмова про минуле неможливабез розмови про це в теперішньому часі.Взагалі в самому понятті розмовиактуалізація теми через те,що вона стає важливою для сучасних людей,для людей, що живуть зараз,відвідувачів майбутнього музею,це одне з наших пріоритетних завдань,тому що в цій розмові можнабагато чого з’ясувати, прояснити.І я хочу вам представити проект,власне, з такою назвою Розмова,і представить його Ксенія Марченко.Тільки звук, Ксеніє, увімкни, будь ласкаЯ тут.Ви кохали колись?Так, дуже сильно.Який для вас найголовніший принцип у житті?Як би ти хотів, щоб тебе пам’ятали?Не знаю, мене до моря завжди тягнуло.Пфффф.Може бути, я врятую корабель, що тоне.Життя склалось.Вітання.Багато, що робить мене щасливим.Я зараз покурю сигарети і зрадію.Від іншої прабабусі у нас є картина.Покажу, ось так от це виглядає.Я навіть не можу найти інформацію.Про що ти мрієш?Які в тебе найпріємніші спогади з дитинства?Як би була така можливість щось змінити.Я не хотів би жити в умовах комунізму,і я б не хотів жити в умовах нацизму.Реально були голодні 90-ті,а тут тобі кожен день дають глазурований сирок.Це було класно.Я мамі сказав, що я не її синочок,я радянський солдат.Для мене Бабин Яр – це зупинка транспорту.Частина моєї родини була розстріляна в Бабиному Ярі.У Бабиному Яру я відчуваю зв’язок з історією.Ви коли-небудь були в Бабиному Ярі?Ні.Любов повинна бутипершопричиною взагалі всього.Життя має виходити з любові.Дякую велике, Ксеніє.Власне, цей міст між минулим і майбутнімнам і потрібно прокласти в сьогоденні,намагаючись утворити і знайти ту мову,на якій можна говорити про ці трагедії так,щоб це відчувалося,емоційно сприймалося,було важливим і значущим для тих людей,які живуть в наші дні.Я хочу представити письменника,книги якого були переведені на десятки мов,і вийшли багатомільйонними тиражамив багатьох країнах, стали бестселерами,наприклад, в США,член ради за інформацією демократіїі цифрових технологійпри Президентові Французької Республіки,керівника проекту Історія майбутнього,Михайла Зигаря.Михайло, будь ласка.Дякую, Ілля.Дійсно в своїй роботі,в роботі нашої студіїми зазвичай робимо історичнідіджитал проекти, які оживляють історію.Якраз в цьому спеціалізація нашої студії,ми переводимо історію на мовусучасних технологій і сучасних інтерфейсів.І в нашій роботі дуже важливоорієнтуватися на молоду аудиторію,увагу якої схопити непросто.Але ми розуміємо, що з нею розмовлятипотрібно зрозумілою для неї візуальною мовою.І для цього дуже часто доводитьсявинаходити нові жанри.Жанри діджитал мистецтва,які не існували до цих пір.Але це варто того, тому що саме,винаходячи нові жанри,грунтуючись на технологіяхі на соціальних мережах,на мобільних інтерфейсах,ми часто завойовуємо багатомільйонну аудиторію.Так було з багатьма нашими проектами.Зараз ми винаходимо новий жанр,в якому раніше ніхто ніколи не працював.Ми поки що називаємо йогоінтерактивний щоденник.І я б хотів показати ролик про те,як може виглядати цей новий діджитал жанр.У вересні 1941 Київ був свідкомвбивства тисяч людей.Їхні життя були знищені.Їхні біографії були видалені.Їхні імена були забуті.Уряд СРСР багато років тримав трагедіюБабиного Яру в таємниці.Ці люди вже втратили своє життя,а потому вони втратили право і на те,щоб їх пам’ятали.І це – ще один злочин, і ще одне вбивство,що було вчинене в Бабиному Ярі.Технології ХХІ століття наділяють насшироким вибором інструментів,щоб повернути назад до життя тих,кого ми дуже давно втратили.Ми пригадуємо їхні імена, думки, мрії та страхи.Ми оживлюємо пам’ять про них.Щоб оживити історії життя жертв Бабиного Яру,ми будемо максимально користатисяновітніми технологіями.Ми взялися за складну справу:створити, за повного залучення глядачів,інтерактивний щоденник,який пишеться на основі їхньої причетностідо нашої оповіді.Наш інтерактивний щоденник –це документалістика,в якій глядачі потрапляють в самий вирій подійта отримують можливість взаємодіятиіз сучасниками трагедії.Час в щоденнику плине нелінійно:перша зустріч відбувається в сучасності,і далі ми просуваємося в часі назад,шматок за шматком збираючи цілісну картину.Час плине за спіраллюта не має чіткого закінчення:це – безкінечна траєкторія пізнання,повернутися до якої глядач може в будь-яку мить,щоб пізнати щось нове для себе і про себе.Ефект реалістичності досягаєтьсячерез використання двох кутів бачення:глядач або глядачка бачить деякі частини фабулиу своєму власному ракурсі,але також може побачити себе в цій фабулі згори.Наріжним каменем проекту є проблема вибору.Як тільки перед користувачем постаютьті ж самі дилеми, як і перед історичним персонажем,оповідь перетворюється на справжнійвласний досвід.Сучасні технології пропонуютьдекілька різних способівповернути до життя тих,хто в пам’яті наших сучасників давно померли.Наприклад, їх можна долучитидо сучасних соціальних мереж,як це було зроблено в проекті Project1917:перша в історії соціальна мережа померлих.До неї входять щоденники,листи та спогади десятків тисяч людей,які мешкали в Російській Імперії в 1917 році.Аналогічний цифровий проект,присвячений 80-тій річниці Другої світової війни,був створений в Польщі.Кілька тисяч людей відновили свої імена,обличчя і долі.Аналогічний підхід використовуєтьсяв белетристичному проекті Eva.Stories.Маленьке дівча, яке стало жертвою Голокосту,ділиться своїм досвідомчерез мобільні інтерфейси сьогодення.Візуальна мова оповідінаближує її трагічну історіюдо молодіжної аудиторії.Ще один спосіб повернути людину до життя –поговорити з нею.Сучасні нейронні мережі здатні обробити все,що людина коли-небудь писала,та прочитати це її змодельованим голосом.Наш інтерактивний щоденник –це динамічний світ людей,яких ми колись втратили.Через спілкування з нимими повертаємо їх до життяі цим досягаємо головних цілейМеморіального центру.Цей досвід, з одного боку,є оповіддю про життя загиблихі про трагедію, яка сталася тут.Але крім цього, він дає аудиторіїбезпосереднє усвідомлення того,що таке несподівано втратити життя,і якою є його справжня цінність.Це один із жанрів,який знаходиться тільки на самомупочатку свого шляху,який тільки ще відпрацьовується.Я б хотів ще поговорити і про інший жанр,який нам куди більше добре відомий,і ми досить давно працюємо в цьому жанрі.Це жанр мобільний аудіотеатр.Я і моя команда вже протягомдекількох років створюємо аудіоспектаклі,вписані в міський простір.Ми робимо це в різних містах.І для мене Бабин Яр – це місце,пов’язане і з моїми особистими переживаннями.Я багато разів був у Києві,і як раз опинявся в цьому самомумеморіальному парку,тому для мене давно здавалося дуже важливимстворити такий аудіо-твір,який міг би занурювати людину,що буде перебувати в парку,і створювати якийсь твір в уяві,використовуючи все те,що він бачить перед собою.Давайте я покажу вам невеликий ролик про те,як може виглядати аудіо-вистава.Це Blue Champagne.Хіт оркестру Джиммі Дорсі,який виявляється на першій сходинціхіт-параду Billboard 27 вересня 1941 рокуВ Цей день в Києві починаються розстріли,про які ніхто в світі навіть не підозрює.Мобільний художній театр представляєдокументальне аудіо-занурення дляіндивідуального прослуховування на місці трагедії.У кожній окремій точцізвучать відомості про загиблу тут людинуабо свідчення самої людини, що врятуваласьі що знаходилась прямо на цьому місці.На шляху від однієї точки до іншої,слухач дізнається про те,що відбувалося 29 і 30 вересня 1941 рокув абсолютно інших частинах світуз абсолютно іншими людьми.Діна Пронічева.30 років.Вона актриса – в Київському театрі ляльок.29 вересня в 8 ранкуДіна знаходиться в черзі на розстріл.В кінці дня, коли черга дійшла до Діни,їй вдалося впасти в яр до пострілуі прикинутися мертвою.Це врятувало їй життя.А це Сергій Лифар.Йому 36.Він теж родом з Києва,прожив тут до 18 років.А тепер живе у Франції.І в той день, коли в Києві йдуть розстріли,він виступає у Віші перед німецькими офіцерамина благодійному вечорів допомогу військовополоненим.П’ятнадцятирічний Рувим Штейнтеж стоїть у черзі.Але коли жіноча черга розділяється з чоловічою,мати кричить йому: “Біжи!”Він біжить і ховається трубу,що стирчала з яру, чуючи кулеметні черги.А це його кумир, Чарлі Чаплін.Він теж біжить.У цей день він бере участьв тенісному матчі проти Боббі Рігза.Глядачі аплодують.Раїсі Дашкевич – 25.У натовпі перед Бабиним Яром вона ще вірить,що все закінчиться добре.«Ще жевріла надія, що будуть кудись відправляти,що не можуть розстріляти таку масу людей».У момент розстрілу Раїса непритомніє.А Маріон Майлі 27 років.Вона гольфістка -і одна з найпопулярніших спортсменок у США.У той момент, коли в Києві йдуть масові розстріли,вона з матір’ю приїжджає в місто Лексінгтон,штат Кентуккі.Вранці в її будинок вриваютьсядвоє людей в масках.Перш ніж пограбувати будиноквони двома пострілами вбивають Меріоні смертельно ранять її матір.Це вбивство стає головною новиноюв газетах США, Канаді, Британії та Австраліїна наступний день.Бабин Яр на два дні став точкою на планеті,в якій сконцентрувавсяграничний людський відчай.Занурення в цю історію і в її контекст -це крок на шляху усвідомленнямасштабів катастрофи,яка обірвала більше 30 тисяч доль.Дякую всімза вашу роботу,за вашу сміливість.Дякую велике Михайло.Крім тих проектів, які ви бачили,у нас ще є багато проектів,які знаходяться в стадії обговорення, розробки.Зокрема, ми спілкуємося з чудовими міжнароднимита українськими культурними діячами,які вже висловили своє бажаннябрати участь у цьому проекті,наприклад, Марина Абрамович.Ми з нею говоримо про кілька можливих проектів.Кастен Хёллер.Це художники,це фотограф видатний, великий,український фотограф, художникБорис Михайлов,це Томас Оберендер –керівник Берлін Фешпіле, драматург.Це Алекс Путс,керівник найсучаснішого на сьогоднішній деньцентру ШЕД в Нью-Йорку,це Андрій Жолдак,чудовий театральний режисері багато інших.Але крім нових проектіві нових способів говоріння про цю трагедію,звичайно ж нам дуже важливо правильносистематизувати ту інформацію, яка вже існує,добувати її,і перетворити в єдину доступну для широкого загалунаселення систему і базу даних, бібліотеку.Про проект бібліотеки,про проект колекції розповістькерівник цього напряму Олег Шаєнко.Доброго дня.зараз буде короткий ролик,який розповість про дух цього проекту,і потім я розповім про його складову.Бібліотека.Місце, яке розпалює цікавістьта відновлює історію.Нашою метою тут, в Бабиному Ярі,є створити найбільший в Східній Європідепозитарій матеріалів про Голокост.Наша дослідницька група постійно знаходитьта обробляє величезний обсяг даних,пов’язаних з трагедією Бабиного Яру,Голокостом та єврейським населенням Українивід початку ХХ століття.Унікальна база даних з фотографіями,мапами, документами,сканованими зображеннями,листами, статтями, книгами, газетамита відеоматеріалами з особистихі державних архівів,які збереглися після війни,окупації та радянського режиму.Вся інформація ретельно сортується,позначається та впорядковується,що дає вам можливість організуватисвій власний простір для дослідження.Формуйте свої власні колекції,звертайтеся до нашої дослідницької групиіз запитами на матеріали,або почніть з однієї з колекцій,які наші дослідники для вас підготували.Крім того, наші дослідники, що отримали допуск,матимуть унікальний доступ до зовнішніх баз даних,які відкривають необмеженіможливості для досліджень.Який шлях ви не обрали б,цифрова бібліотека Бабиного Ярувідкрита для дослідників.Дуже багатьом людям,важко обмежитися парою сторінок Вікіпедії,щоб глибоко зрозуміти якесь явище.Особливо, коли мова йде, наприклад,про дослідників, журналістів, науковців, студентівабо про нащадків, що прежили Голокост.В рамках цього проекту дамо доступ до книг,статей, фотографій, відео, біблиографій,архівних документів та індексах артефактів,які ми намагаємось зібрати в одному місці,і представити в єдиному вигляді.Також, давши цим користувачамможливість робити з ними те, що зазвичайє у всіх популярних соцмережах в інтернеті.Ставити лайки, робити закладки,залишать коментарі і т. д.Таким чином ми хочемо сформуватиком’юніті людей, які зі всього світубудуть працювати, навіть, можливо, над тим,щоб також поповнювати нашу бібліотеку,як ми самі.Звичайно, все це під керівництвомнауковців та експертів.На першому етапі, до перезапуску нинішнього сайтузробимо хіба що тільки презентацію,тому що дуже багато задіяно в цьомупроекті інституцій, і підрядчиків і технологій.Далі, ми до вересня створимо прототип,і проведемо дві фази тестування,які до березня наступного рокуприведуть нас до того, що ми отримаємоза можливості готовий продукт.Що ж стосується взаємодіївсіх департаментів нашого центру,то ми спробуємо вибудувати це таким чином,щоб всі знання, які ми генеруємоспочатку потрапляли в один архів.Це дуже легко зробити, коли він маленький.Надалі, обслуговуванням цього архівузайметься спеіальна архівна служба.Наступним напрямком, яким мені пощастилозайматися, є колекція.На відео ви бачите одну з доситьунікальних фотографійз особистого архіву Адольфа Гітлера,зроблені його особистим фотографом,який пізніше був засудженийна Нюрбернгском процесі.Всього, у нас зараз знаходиться…Ми починали з нуля,у нас зараз знаходитьсяблизько 12 000 цифрових копійрізноманітних фотографій,в тому числі 2000 фізичних копійз них дуже рідкісних фотографій,таких як, наприклад, ці 7,які ви бачите на екрані.Вони були на плівці сержанта Люхтваффе.І на одній з них, яка знаходитьсяв лівому нижньому куті,зображені євреї, які риють могилу.Це досить унікальна фотографія,яка описує те, що сталося з євреямив місті Золочів на території тодішньої Польщі,нинішньої України.Вступивши в місто 2 липня,німецькі війська спровокували погром,який призвів до того, що 3000 євреївбуло вбито.Єврейська громада, яка існувала в містіз 16 століття припинила своє існування.Звичайно ж, не тільки пошук старих речейдля нас важливий, але і видання книг.Так наприклад, цього року,вже зовсім скоро, буквально цього літами вперше спільно з видавництвом «Дух і Літера»підтримуємо видання, славнозвісної книгиЧорна книга» Василя Гройсмана та Іллі Еренбурга.Без купюр.Також ми видаємо «Банальність зла»Ханни Арендт.Підтримуємо точно також з «Дух і Літера»та Володимир Єврейський,про історію громади євреївв місті Володимир-Волинський.Ми вже встигли видати три книги.Серед них всесвітньо-відомий комікс «Маус»,написаний Артом Шпігельманомза спогадами його батька.Це єдиний комікс, удостоєнийПутліцеровской премії.Крім того це графічна адаптаціящоденників Анни Франкі Геноцид Адама Джонса.Дуже глибоке і ґрунтовне дослідженняпро природу геноциду.На цьому я закінчую. Дякую Вам всім.Дякую, Олег.Перейдемо на даний момент,я думаю до найважливішого напряму,який у нас є.Цей напрямок історичний,тому що все, що ви бачили в попередньомублоці проектів звичайно ж,перш за все, базується на історії,на приватних історіях, на фактах.І про цей напрямок нам скаже кілька слівнаш генеральний директор Максим. Будь ласка.Дякую Ілля.У грудні Ілля сформулював ідею створеннядвох наукових інститутів,і зараз я радий представитизаступника генерального директораз науки та освіти Руслана, який зробитькороткий огляд проектів наукового напрямкуі представить керівників департаменту.Руслан, тобі слово.Руслан, дякую.Хочу всіх привітати, добрий день.І подякувати за можливість розповісти про проект.Це – імена людей,життя яких закінчилося стратоюв Бабиному Ярі.Але ви бачите і порожнини, як от тут.І тут.Фактично, всюди.Наша дослідницька група здійснюємасштабне оцифрування даних,які раніше не аналізувалися,що дає найповнішу картину населення Києвав період окупації 1941 – 1943 років.Обробляючи матеріали картотек,архівів реєстрів, особистих колекцій,мемуарів, докази висунутих звинувачень,протоколи допитів,ми відновлюємо загублені ланки,які дозволяють створити нову базу данихстосовно трагедії Бабиного Яру.Завдяки порівняльному аналізута комплексному підходунам вдалося протягом лише двох місяців відновитиневідомі факти про 834 жертви.Постійні дослідження безперервновідкривають нові причинні зв’язки,які вказують на найтяжчі наслідкитрагедії Бабиного Яру для міста і в наші дні,і тому ми наполегливо працюємо над тим,щоб жодне ім’я не було загублене незворотно.Бо кожне життя є важливим.І ніхто не має бути забутим.Проект «Імена» маєдекілька тісно пов’язаних між собою цілей.Безумовно це пошук імен жертв трагедії,які не були виявлені раніше.Це верифікація імен, доповненняі розширення існуючої інформаціїпро людей, які були описані ранішев мартирологах і книгах пам’яті.Це їх уточнення, відновлення картининаселення Києва.Я б хотіла поділитися з вами нашимирезультатами роботи за перше півріччя.Була сформована команда наукових співробітників,а також технічних фахівців.Ми підписали меморандум з трьома державнимиархівами в Києві.Вченими були опрацьовані 116 архівних фондів.На базі опублікованих раніше книгпам’яті і архівних списківбула складена єдина уніфікована таблицяз іменами жертв трагедії,яка незабаром буде представлена на сайті.Безумовно, ми будемо допрацьовувати цю базу.У ході верифікації нам вдалося підтвердитиінформацію більш ніж 3-х тисяч імен та сімей.А також визначити імена 834 жертв трагедії,які раніше були невідомі,що надалі ми будемо підтверджувати.І були відсутні в мартирологах.Вперше в історії Україними масштабно оцифровуємо архіви та інші установи,які стосуються нашої тематики.Це метричні книги РАЦСів, різні картотеки,особові справи.Фонд міської і районних управ,картки постачальників.Завдяки цьому ми можемо складати унікальнуневідому раніше, систему зв’язку,між людьми від минулого до сучасності,у сім’ях, в побуті і в навколишньому середовищі.Кожен бажаючий може дізнатися нові відомостіпро своїх родичів, або про близьких людейі до нас вже звертаються з такими запитами.Особливий інтерес у насвикликають раніше невивчені матеріали,наприклад, картотеки.Ми уже оцифрували 105 тисяч картоктрудової картотеки, періоду окупації Києва,діячів культури і мистецтва,що містять персональну інформацію.А також ми оцифрували фонд 24/12музей-архів перехідного періоду.У цьому році нам належить оцифрувати ще більш,ніж 200 000 документів.Ми поставили собі таке амбітне завдання.Іноді ми виявляємо абсолютно унікальні речів архівах, які раніше не були заховані,оскільки в Україні дуже багато гідних матеріалів.А все це стане згодом частиною великогоархіву фонду,допоможе дізнатися більше правди про те,що насправді сталося в Бабиному Яруі створить унікальний матеріал як для істориківзі всього світу, так і для громадськості.Дякую за увагу.Доброго дня.Наш проект «Голоси»це ініціатива організації запису та архівуванняусних історій про війну та Голокост в Україні.Наші співрозмовники – це в першу чергу свідкиДругої світової війни та їх спадкоємці,а також люди, які протягом повоєнних роківнамагалися зберегти і увічнити пам’ятьпро Голокост в Україні.Ми записуємо інтерв’ю на території всієї Україниі намагаємося почути буквально всіх,хто хоче поділитися своїми спогадами та роздумамипро війну та Голокост,про дружбу та зраду,про зло і добро,про неймовірно складний і багатограннийвійськовомий досвід.Ми записуємо усні історії суто науковим методом.При цьому прагнемо зафіксувати не тількиі не стільки інформацію про минулі події,скільки сенс і значення цих подій, якими їх бачать,і якими їх пам’ятають наші оповідачі.Крім безпосередньо усних історійми збираємо також документальні матеріали, якимиз нами дуже часто хочуть поділитисяі діляться наші співрозмовники.Це і фотографії, це щоденникові записи,це це різного роду інші документи,довідки та артефакти.У кожного оповідача ми просимообов’язково дозволу на використання його інтерв’юв академічних і просвітницьких цілях.Ми складаємо паспорт, протоколи інтерв’ю,а також обов’язково розшифровуємокожну записану історію.Крім нових записів інтерв’ю наш проектпередбачає пошук та каталогізацію всіхзаписаних раніше усних історій,які зараз зберігаються в різних світових колекціях.Я маю на увазі усні історії про війнута Голокост в Україні.Таких історій на сьогодні існує близько 5 000.Ми зі свого боку, силами своєї командинамагаємося записати, зібрати близько 1500 історій,на сьогоднішній день нами вже записаніцікаві усні історії,наприклад Володимира Кровничева,сина Діни Кровничевої.У своїй історії він розповідає про матір і про себе.Усну історію Лариси Богоутдиновой.Тієї дівчинки з відомої фотографії 1950 року,яка сидить на схилі Бабиного Яру.Зараз ці невеликі уривки ви побачитев невеликому фрагменті відео.Ми збираємо ці історії в єдиному онлайн архіві,де кожен бажаючий може побачити,прослухати і відчути ці історії.Велике дякую за увагу.Шановні члени наглядової ради.Перш ніж представити вам два освітні проекти,над якими зараз працює наша група,я хотів би зробити дуже короткийв педагогіку і трохи в історіюГеноциду практично завжди передуєфальсифікація історії.Такі режими, особливо тоталітарні,намагаються виправдати своє існуванняі ще гірше, свої дії.Необхідно принципово інакше вчити дітей історії.Історичне навчання, насамперед, має бутидіяльним, дослідницьким,заснованим на роботі з першоджерелами.Дуже важливо, щоб школярі брали участьбезпосередньо у формуванні меморіальної культурисвого народу.Саме з цією метою ми зараз розробляємодуже цікавий інтернет-продукт,який називається «Колаборативна мапа пам’яті».Школярі спільно, працюючи в співтоваристві,яке може бути розподілено географічнопо всьому світузбирають історичні дані за допомогою своїхмобільних пристроїв,які агрегуються у нас на серверіу вигляді різних шарів на мапі.Детальніше про це я скажу пізніше,а поки дозвольте перейти до двох проектів,над якими ми зараз працюємо.Один з них називається«цифрова експедиція в малі музеї України».Точне число їх не відомо,вони можуть бути в школі,це може бути приватна колекція,це може бути кілька кімнат у синагозі.В Україні до цього великого списку додаєтьсяланцюг краєзнавчих музеїв,яка залишилася практично в кожномуобласному центрі,ще з радянських часів і, на жаль, мало змінилися.І ось наші школярі будуть намагатися знайтив цих музеях цікаві експонати, документи,фізичні експонати, твори мистецтва,які відносяться до періоду 39-45 рік.Для початку ми створимо приблизно 20 альянсів,навіть в цьому році, школа, музей експерти.В наступному році 21-му, ми плануєморозширити кількість цих альянсів до 100.Дуже важливо, що це цифрова експедиція.Ми допоможемо обладнанням школамі музеям, ми їх відцифруємо.Це означає, що знайдуться ключові слова,які як теги будуть зберігатися в нашій базі данихі таким чином, ці документи будуть доступнідля пошуку і вони таким чиномповернуться в світову художню музейну спадщину.Зараз практично нічого неможливо знайти онлайн.Другий проект ми називаємо«Червоною крапкою пам’яті».Я б хотів показати цю ілюстрацію.Це кадр з фільму С. Спілберга « Список Шиндлера».Ви напевно пам’ятаєте, що фільм чорно-білий,зроблений у дуже сумних і навіть у похмурих тонах,але там є одна кольорова пляма –це червоне пальто цієї дуже милоїмаленькою білявої дівчинки.І Спілберг дає нам зрозуміти,що це червона крапка,цей образ він відобразив у мозок,у пам’яті Шиндлера, мабуть назавжди,і визначив всі його подальші дії.Ми думаємо, що в голові, в пам’яті кожного,хто пережив війну та Голокост,є принаймні одна така червона крапка.І ми дуже хочемо зберегти їх для нащадків.А все це і дані з музеїв,і червоні крапки пам’ятізберуться на нашому порталі.У центрі цього порталу унікальний продукт –це багатовимірна карта пам’яті.Чому багатовимірна?Як у кожної мапи у неї є широта, довжина,ми додаємо ще одну координату часу.Ці мапи можна гортати за тижнями,місяцями, роками.На цю карту будуть накладені історичні матеріали.Становище армії, лінія фронту,щільність населення,як вона змінювалася за роками,у тому числі, єврейського.Але ми додаємо на цю мапудуже важливі вимірювання,4-й вимір – це червоні крапки пам’яті.Це вимір емоцій, скорботи, смутку,відчаю, або навіть радості –все було в цей час.Ми створюємо, що називається, людський виміру цієї історичної карти.Потім на неї накладуться нові шари.Кожен краутсорсинговый проект,ми сподіваємося, що їх лінійка буде 10-20,з часом більше, це нові шари на картіі всі ці шари будуть розмовлятиодин з одним на програмному рівні,дозволяючи робити історичні дослідження.Що дуже важливо, ком’юніті, спільнота,яка буде формуватися,зможе залишати якісь коментарі верифицируючи,або, навпаки, заперечуючи те, що там є,таким чином, ці всі на карті спогади і фотографіїі документи будуть підвищуватися в рейтингу,або знижуватися.І тоді школярі зможуть зрозуміти,що історична істина це не те,що вони чули, бачили або навіть прочитали.Це те, що представлено співтовариством експертівабо прийнято ними або відкинуте.Якщо прийнято, воно стає новимісторичним знанням.Ось так виглядають наші два проектиі так виглядає наш портал.Дякую за увагу.Руслан, дякую.І на закінчення я хочу ще раз представитивам команду, хвилинним роликом.Дякую велике команді.Натан, Вам слово.Макс, велике спасибі.Це зайняло багато часу, скажімо прямо,представлення проекту,але думаю це дуже важливона даному етапі десь побачити ясністьі представляти в яких саме напрямкахйде розробка нашого проекту,тим більше в світлі численних вигадок про те,що ми збираємося перетворитиГолокост в Діснейленд.На жаль було дуже багато статейз такими заголовками,я думаю, неможливо не чути з хвилюванням те,що молоде покоління вчених нам представило.Велике дякую.Дорогі друзі, нам треба буде затвердити бюджеті оперативніше рішення,про які Макс скаже,але тим не менше звичайно ми повинні датиможливість, якщо є бажання […]членам наглядової ради висловитивисловити свої зауваження, враження і т.д.Поки що в мене сюди прийшло проханнявід Славка Вакарчука сказати кілька слів.Слава, Ви мене чуєте?Дякую. Слава, Дякую.Дорогі друзі, у зв’язку з тим, що Славазгадав про важливість участі Українив цьому проектія тільки як підсумок хочу сказати –ми робимо зусилля, щоб залучитидо громадської ради всіх представників.Але для нас, як наглядової ради, дуже важливо,щоб представники президента і урядбрали участь у нашій роботі,і у зв’язку з цим я особистозустрічався з […]Весь час запрошували президента Порошенкапризначити свого представника.Я особисто зустрічався з нинішнімпрезидентом України з цим проханнямі нещодавно відправив йому листа,розмовляв з міністром закордонних справя думаю це наше спільне бажання,нам важливо щоб в нашій роботі наглядової радибрали участь представники президента та уряду.І це правильний підхід,на відміну від вимог деяких людей,щоб проект став державним.Такого роду проекти ніколи ні в одній країніне були успішними якщо вони були державними.Я дуже сподіваюся, думаю, що ми повторимонаше звернення до українського уряду і президентупризначити свого представника в нашу раду.Якщо хтось хоче за такої нагоди сказати щось?Максиме?Так, так.Я можу тут тільки повторити про те,що ми направили лист і можливоЛеонід Макарович як нова людина в наглядовій радівисловить свою позицію з цього приводу.Теж президент України все-таки.Друзі, дуже коротко,Якщо Леонід Макарович паузу взяв,хотів вас проінформуватиза дорученням […] був направлений офіційний листвід фонду Бабиного Яруя передав Зеленськомуі ще раз озвучив в усній форміта отримав відповідь,що найближчим часом буде сформована позиціяі представники президента вийдуть з пропозицієютієї людини, хто буде представником президентав наглядовій раді Бабиного Яру.Будемо чекати.Хотів проінформувати.Дякую.Скажу, що Олександр Квашнєвський говорить.Чутно?Добре.Пане Президенте.Натан, дякую.Дуже коротко.Перш за все, дуже велике враження від презентації.Я гадаю, що важливо, що вона йдеу багатьох напрямках.Дуже важливо,тому що історично, освітньо в художньому стилі,є багато емоцій.Для мене це було дуже важливо та дуже цікаво.Друге – я дуже вражений, що група людей,котрі нам говорили – це молоде покоління.Це покоління 30+ і це важливо.Це знак, що історія,історія Голокосту вона для цих людей важлива,та вона важлива для молодого поколінняукраїнців та України.Я думаю, що є великий шанс, що ми працюємота йдемо в напрямку великих зацікавленьтаких молодих людей.Та третє, хочу підтримувати те,про що говорив Натан,нам гарна співпраця з урядом, з президентомдуже важлива,та дуже було б добре, щоб від імені президентута уряду були б його люди в складі нашого комітету,щоб ми мали змогу співпрацюватина щоденному рівні,і думаю, що сьогодні повинен бути голос наш,як з ради, що ми ще раз запрошуємоі просимо президента, щоб давсвою людину від урядуі що було б добре це зробити швидко.Тому що для успіху проекту вони нам потрібнів такому форматі нашого проекту,в якому бере участь звичайно і уряд, і держава.Дякую.Дякую, пане Президенте.Дуже приємно Вас чути.Мені теж.Можу я теж запитати?Пару слів. Ірина БоковаТак, Ірино, так.Дякую, Натане.Я дійсно дуже вражена,добре, що у нас є таке засідання ради,тому що я не приховую,була дуже стурбована тими критиками,які були і на адресу проекту, і нашою роботою,Макс знає про цю, про мою тривогу.І я думаю, що важливо, по-перше,уряд звичайно, щоб був такий зв’язок,тому що мати два паралельних проекти,це мені здається якось неввічливо,і Міністерство культури та інших державних установ.Але мені теж здається це важливим,щоб у нас була громадська рада.Зрештою це громадськість:вчені, культурні діячі, історики,ця вся громадськість Україниповинна була мати не тільки рацію,але повинна була бути залученаза допомогою цієї громадської ради.А взагалі, дійсно, дуже вражаюче.Я вітаю весь екіп,який представив нам ці проекти,я відправлю теж зі свого боку,я не хотіла б зараз дуже багато часу займати.Але мене дуже цікавить освітній проект.Може бути, ви знаєте, коли була в Юнеско,я вела дуже велику роботупо освіті, по Голокосту.І ми робили в 11-12-13-му,у нас були спеціальні розробкияк навчати і запровадити в освітній процесось ці теми, які іноді вихователі кажутьце важко в початковій освіті.Так що дуже цікава робота вже булаі може бути вона послужить також екіпу,якісь навідні принципи,щоб скористатися цим, потім у роботі.Дійсно вітаю, дуже гарна робота була зроблена.Спасибі, Натан.Дякую, Ірино. Дуже важливо.Дорогі друзі.Мені важко бачити,я не отримав ніяких інших…Леонід Макарович хотів сказати.Я не бачу поки …Ми дуже раді, що ви берете участь у нашій роботі.Натан, мер хоче виступити.Я не проти, так пане мер.Друзі, тут багато сказали тут з приводу вражень,достатньо хороша презентаціяі справді відповіді на багато питань.Хотів вас проінформувати по одній ситуаціїі також висловити пропозиціюі зробити на ньому акцент.Буквально кілька днів тому у менебула зустріч з амбасадором послом Німеччини,де були досить довгі теплі стосункиі з самою Німеччиною і з Послом,де було піднято питання щодо тієї інформації,яка поширюється в т. ч. в німецьких ЗМІ,негативної інформації, яка…Я тут не випадково.Інформація виходить і створюєдуже нехороший ореол навколо даного проекту.Задавав дуже багато питань,робив акценти на досить серйозних виданнях,виходило багато публікацій.І з центрального офісу я знаю,що Володимир, мій брат зустрічавсяв офісі канцлера Ангели Меркель,де отримав усне підтвердження,де повністю процес координації дійі також посильної участі німецького урядув реалізації даного процесу.Отримав усне підтвердження і, в тому числі, там буливіддані певні команди для більш активних дій.Я думаю, не випадково посол зробила акцентв цьому відношенні, це не її ініціатива,це напевно інформація,яка до неї по вертикалі прийшла.Хотів вас в цьому плані проінформувати,дуже важливо в медійному просторіна сьогоднішній день робити якийсь акцентдля того, щоб відбивати ті інформаційні атаки,які, як ми бачимо, приходять навіть з Німеччини.Що, може бути, насправді, може,не прямою проблемою, але, можливо,це буде нести якісь наслідки для самого проекту.Я бачу, що там Йошка Фішер,я з величезною повагою ставлюся до нього,як до політика, як до публічної персони,яка є авторитетною людиною в Німеччині.Також людина, яка може моніторити цю ситуацію.І в цьому ключі моє чітке переконання,що є прекрасна презентація,є багато відповідей на ті питання,які були поставлені.Нам необхідно зробити акцент на відповідіна ті звинувачення і на ту критику, яка входить.Це робота прес-служби і донесення сигналу,що ми робимо, як це буде, що ми уявляємо,що це за проект.Так як ніщо не приходить нізвідки,і вся ця інформація перекручена зманіпульована.Якими людьми? Час покаже.Одним словом, прохання всім учасникам,в тому числі, працівникам,молодим людям, які сьогодні виступали,зробити акцент на медійній складовійданого проекту.Спасибі.Спасибі.Я повинен сказати,по-моєму, ми говорили про те,що для нас дуже важливо, щоб бувсерйозний професіонал серед наших професіоналів,який займається саме питаннями роботи з пресою.Я думаю, що це абсолютно термінове питання.Але в результаті цього нашого засіданнябуде написано заяву,і, я думаю, воно буде розісланобуквально в найближчу годину.Якщо у кого-то будуть якісь зауваження,дайте свої зауваження в найближчі кілька годин.Але, я думаю, найкраща відповідь на критику …Політична критика всім зрозуміла.Але звинувачення в тому,що ми змінюємо саму природу вивченняі підходу до Голокосту,перетворюємо це в, свого роду, ігри і так далі,я думаю, краща відповідь, яку можна на це дати,як я говорив, зачекайте,доки будуть самі проектиОсь зараз видно, чим ми насправді займаємося.І, я думаю, потрібно зробити все для того,щоб це було найбільш широко відомо.Тому, я думаю, дуже правильний крок,що це наше засідання буде поставлено на інтернет.Але ми, природньо, повинні знайти способи,кожен з нас, і ми всі разом,і наші професіонали,як дати відповіді на ті всі численні публікації,які повністю дискредитуютьі спотворюють суть нашої роботи.Як на них дати відповідь,як зробити якомога більше відомиминаші проекти, якими ми дійсно займаємося.Натан, це Віктор Пінчук.Можете мені одну хвилину дати?Так, звичайно.Дякую.По-перше, я хочу подякувати всій командіза презентацію змістовну і дуже якісну.Мені здається, що подібну презентаціюварто було б організувати дляукраїнської громадськості і для українських медіа.І, може для міжнародних медіа.Адаптувати її, звичайно,для того, щоб це було публічно,а не для членів наглядової ради,але ця презентація, якби прозвучала,потім були б дані відповіді журналістам.Я думаю, це було б корисно для нашого проекту.Дякую.Правильно, гарна думка.Друзі, якщо немає більше коментарів,Макс, Вам слово.Ми повинні затвердити ряд рішень,пов’язаних з бюджетом.Так, нам потрібно формально проголосувати,затвердити результати минулого року,затвердити бюджет цього року,і затвердити проекти цього року.А ви нам представили бюджет цього року?Так, ми всім вислали, він в усіх є з минулого тижня.Добре, якщо всі бачили бюджет,чи є якісь з цього приводу зауваження?Якщо немає, я пропоную перейти до голосування.Знову-таки, мені дуже важко,я звідси не бачу всіх.Я бачу частину і ще частину.Максим, ви можете провести голосування?Так, ми бачимо всіх, ми фіксуємо і ми записуємо.Значить, хто за те, щоб затвердити бюджетна поточний рік, який був представленийадміністрацією на ті проекти,які ми зараз бачили і добре розуміємо?Напевно, краще сказати так:чи є хтось, хто проти або, хто утримався.Якщо немає, то ми вважаємо,що бюджет прийнятий одноголосно.Тоді все.Спасибі. І останнє рішення.Ми б хотіли заснувати операційний комітет,який буде кілька разів на місяцьзбиратися для того,щоб обговорювати стратегіюі проекти в робочому режимі.Кожен із членів наглядової ради запрошуєтьсяв цей операційний комітет.Тому прохання підтримати це рішення,і ми включимо це в протокол засідання.Ми зараз голосуємо лише за фактстворення цього комітету?Так.Добре.Тому що потрібні додаткові кандидатури,які будуть додані до членів наглядової ради,або, можливо, частина членів не хоче бутив цьому комітеті.Ми зараз не можемо починати цю розмову.Ми зараз говоримо тільки про створеннятакої операційної ради.Так. В цей операційний комітетбудуть входити менеджмент,і в будь-який момент ті члени наглядової ради,які хочуть взяти в цьому участьЦе правильно.Але всі члени наглядової ради запрошуються.Тобто, мета менеджменту інформувати заздалегідь,щоб члени наглядової ради могли вирішити,чи хочуть вони чи не хочуть брати участь.Так.Гаразд, домовилися.Знову-таки, чи є хтось проти або хтось утримується?Якщо ні, то це рішення приймається.Спасибі велике.Дорогі друзі,ще раз велике дякую Максу, Іллі і всій цій команді.Деякі з цих осіб я бачив вперше,це дуже цікаво,і ми сподіваємося, що це тільки початокдуже цікавої і великої роботипо нашому унікальному проекту.Я дякую всім членам наглядової ради.Так приємно бачити вас в повному складі,не дивлячись на те,що кожен сидить в ізоляції у себе вдома.І багато-багато здоров’я всім нам.Дякую.Спасибі.Спасибі всього доброго.Дякую велике, всього доброго, до побачення.Щасти всім

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.